Коростельов Олег Петрович
Коростельов Олег Петрович (9 листопада 1949, м. Кропивницький (тоді — Кіровоград), УРСР) — керівник Державного підприємства КБ «Луч» (з 2003), доктор технічних наук. Фахівець у галузі автоматизованого контролю авіаційної спецтехніки, керованих засобів високоточної зброї, генеральний конструктор із створення та модернізації зенітних ракетних систем і комплексів протиповітряної оборони. Герой України (2020), повний кавалер ордена «За заслуги» (2018).
Коростельов Олег Петрович | |
---|---|
| |
Народився |
9 листопада 1949 (72 роки) м. Кіровоград, УРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | науковець |
Галузь | Бойова техніка |
Alma mater | Київський інститут інженерів цивільної авіації (1972) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Вчене звання | професор |
Заклад | Луч (КБ) |
Нагороди | |
Життєпис
Народився 9 листопада 1949 року в м. Кропивницький, в сім'ї військовослужбовця. Навчався в Кропивницькій середній школі № 6, закінчив її зі срібною медаллю.
У 1967—1972 роках здобув освіту за спеціальністю «Електронні обчислювальні машини» у Київському інституті інженерів цивільної авіації, закінчив його з відзнакою.
Після закінчення ВИШу почав працювати інженером у ПТО «Октава» м. Києва, згодом — старшим інженером. У 1978 році перейшов в Київське конструкторське бюро «Луч».
З 1997 року брав безпосередню участь у науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт зі створення виробів за темами: «Комбат», «Стугна», «Грань», «Копер». На їх основі КБ «Луч» в подальшому розробило ряд засобів високоточної зброї типу «Скіф», «Бар’єр», «Стугна-П».
З грудня 2003 року обіймає посаду Генерального конструктора — Генерального директора Державного підприємства КБ «Луч».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 921-р отримав повноваження генерального конструктора із створення та модернізації зенітних ракетних систем і комплексів протиповітряної оборони.
Наукові ступені
У 2002 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.
У 2008 році — доктор технічних наук зі спеціальності «Озброєння і військова техніка».
Нагороди та відзнаки
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2020) — за визначні особисті заслуги у зміцненні обороноздатності та промислового потенціалу Української держави, розробку новітніх зразків озброєння[1]
- Орден «За заслуги» I ст. (2 травня 2018) — за визначний особистий внесок у розвиток оборонно-промислового потенціалу України, створення сучасних зразків ракетного озброєння[2]
- Орден «За заслуги» II ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3]
- Орден «За заслуги» III ст. (19 серпня 2008) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України[4]
- Заслужений машинобудівник України (24 вересня 2004) — за багаторічну самовіддану працю, створення та освоєння унікальної вітчизняної техніки, високий професіоналізм[5]
- Державна премія України в галузі науки і техніки (1999), у складі колективу
- 2005 р. — за розпорядженням Київського міського голови нагороджений нагрудним знаком «Знак Пошани».
Примітки
- Указ Президента України від 22 серпня 2020 року № 339/2020 «Про присвоєння О.Коростельову звання Герой України»
- Указ Президента України від 2 травня 2018 року № 117/2018 «Про відзначення державними нагородами України»}
- Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»}
- Указ Президента України від 19 серпня 2008 року № 726/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»}
- Указ Президента України від 24 вересня 2004 року № 1119/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня машинобудівника»
Джерела
- Коростельов Олег Петрович // Енциклопедія сучасної України
- Коростельов Олег Петрович // Логос Україна