Любко Дереш
Лю́бко Де́реш (повне ім'я: Любомир Андрійович Дереш; нар. 10 серпня 1984, м. Пустомити, Львівська область, Українська РСР) — сучасний український письменник[1].
Любко Дереш | ||||
---|---|---|---|---|
Любко Дереш | ||||
Ім'я при народженні | Любомир Андрійович Дереш | |||
Народився |
10 серпня 1984 (37 років) Пустомити, Львівська область, УРСР | |||
Країна | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | прозаїк, публіцист | |||
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | з 2001 | |||
Напрямок | молодіжний постмодернізм | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus |
Культ (2001) Архе (2005) | |||
Нагороди |
| |||
| ||||
Любко Дереш у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Навчався у середній школі № 2 м. Пустомити, потім закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету (спеціальність «Облік і аудит»).
Перша публікація — роман «Культ» у часописі «Четвер» (2002) (у 18 років). Потім вийшли романи «Поклоніння ящірці» (2002; написаний раніше, ніж «Культ», але вийшов після нього), «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007).
Його твори перекладені кількома європейськими мовами (німецька, польська, італійська, сербська тощо); роман «Культ» був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2005 року. У 2009 році роман Дереша «Культ» видано французькою у видавництві «Сток».
З листопада 2007 року планував очолити[2] російськомовний часопис «Кофе с молоком», розрахований на поширення у вагонах залізниці, але в 1-му номері журналу[3] головним редактором вказано іншу людину.
Любко Дереш — один із найвідоміших сучасних українських авторів. Головні герої його творів — підлітки та цікаві історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах використовує розповсюджений сучасний сленг та лайливі слова. У деяких уривках сюжет містить містичні елементи і враження підлітків, які перебували під впливом галюциногенних препаратів.
З 2008 року веде програму «Книжкова полиця» на телеканалі КРТ.
Роман «Голова Якова» (підзаголовок — «Як стати Богом і не заплакати»), над яким Дереш працював майже п'ять років, вийшов у лютому 2012 р. у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».
Цікаво знати, що про події на закарпатському Шипоті писав у своїй загадковій книжці «Трохи пітьми» Любко Дереш: Влітку на далекій полонині в Карпатах відбувається з'їзд неформалів: панків, хіпі та інших. Однак цього разу хтось планує влаштувати свій шокуючий фестиваль у фестивалі — шаманський сеанс масового суїциду. Шестеро учасників фестивалю самогубців: мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування із потойбічного світу, розчарований молодий програміст, а також наш герой, панк та алхімік з глибокою душевною травмою, яка не дає йому спокою. Ці люди вирішують погодитися на сумнівну пропозицію: під патронатом знайомого екстрасенса взяти участь у сеансі шаманського зцілення, який приводить до драматичного фіналу…
Книги
- 2001 — Культ
- 2002 — Поклоніння ящірці
- 2005 — Архе
- 2006 — Намір!
- 2007 — Трохи пітьми
- 2008 — Трициліндровий двигун любові (Андрухович Ю., Дереш Л., Жадан С.)
- 2011 — Голова Якова
- 2013 — Остання любов Асури Махараджа[4]
- 2013 — Миротворець[5]
- 2014 — Пісні про любов і вічність
- 2017 — Спустошення
- 2021 —Там, де вітер
Дитячі книги
- «Дивні дні Гані Грак» (К.:Грані-Т, 2007, серія «Сучасна дитяча проза»)
- Любко Дереш про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ніколу Теслу, Альберта Ейнштейна, Стівена Кінґа / Л. Дереш. — Київ : Грані-Т, 2007. — 71 c. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-4650-84-4
Рецензії
Переклади творів автора іншими мовами
- «Культ»
- «Kult». Suhrkamp, Frankfurt am Main 2005. ISBN 3-518-12449-8 (переклад німецькою)
- «Kult». Fazi Lain, Roma 2007, ISBN 978-88-7625-032-3 (переклад італійською Лоренцо Помпео)
- Архе
- «Arche. Monolog, który wciąż jeszcze trwa». Prószyński, Warszawa 2005, ISBN 83-7469-173-5 (переклад польською Katarzyna Kotyńska)
- «Поклоніння ящірці»
- «Die Anbetung der Eidechse oder wie man Engel vernichtet». Suhrkamp, Frankfurt am Main 2006. ISBN 978-3-518-12480-2 (переклад німецькою)
- Намір!
- «Intent! Oder die Spiegel des Todes». Suhrkamp, Frankfurt am Main 2008. ISBN 978-3-518-12536-6 (переклад німецькою)
Примітки
- zaxid.net, 9.11.2010. Архів оригіналу за 23.01.2011. Процитовано 02.02.2011.
- Телекритика, 25.10.2007. Архів оригіналу за 15.12.2007. Процитовано 25.12.2007.
- Кофе с молоком[недоступне посилання з квітня 2019]
- «Варто знати, що це щось інше, ніж те, що я писав раніше…» — Любко Дереш про свої нові книжки
- Любко Дереш презентує нову книгу на 20. Форумі видавців у Львові Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine. (bookforum.ua, 19 серпня 2013)
Ресурси Інтернету
- Форум на sumno.com
- Арт-Вертеп
- AZH: Трохи пітьми і Любка Дереша
- Любко Дереш: «Я є патріотом-протекціоністом»
- City Life, № 8 (25), серпень 2006
- Интервью с молодым писателем Любко Дерешем (DGM — портал электронной музыки)
- Любко Дереш писав роман із психіатром
- Любко Дереш: «З усіма звинуваченнями у бік моїх творів погоджуюсь: вони саме такі»
- Підлітковий культ (інтерв'ю Любка Дереша) // Український тиждень, № 16 (129), 23.04.2010[недоступне посилання з липня 2019]
- Любко Дереш: Зараз у країні відбувається благо і вища справедливість // Українська правда. Життя, 24.01.2011
- Новий смак Любка Дереша. Україна Молода. Номер 219—220 за 02.12.2011
- Доросла гра з дітьми: маргінальність у романах Любка Дереша «Архе» та «Дивні дні Гані Грак» Венгринюк, Х. Ю.
- Любко Дереш про Харківську резиденцію, Сковороду і будинок «Слово» // Читомо