Любомльська волость

Любомльська волость адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Любомль.

Любомльська волость
Центр Любомль
Площа 12 331 (1885)
Населення 7078 осіб (1885)
Густота 52.5 осіб / км²

Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли деякі села (Підгороднє, Почапи) ліквідованої Городненської волості.

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 10 сільських громад. Населення — 7078 осіб (3594 чоловічої статі та 3484 — жіночої), 692 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 9651 4409
Приватної власності 2077 462
Казенної власності 128 37
Іншої власності 475 209
Загалом 12331 5117

Основні поселення волості:

  • Любомль (Завалля) — колишнє державне містечко, 995 осіб, 161 двір, 2 православні церкви, костел, синагога, 4 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, поштова станція, 34 лавки, базар по неділях, 6 ярмарок. За 2 версти станція залізниці.
  • Вишнів — колишнє державне село, 1016 осіб, 151 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряк.
  • Машів — колишнє державне і власницьке село, 661 особа, 75 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 вітряки.
  • Радзихів — колишнє власницьке село, 510 осіб, 80 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Скиби — колишнє державне село, 417 осіб, 54 двори, православна церква, постоялий будинок.

Під владою Польщі

Гміна Любомль
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Любомльський
Адмінцентр гміни Любомль
Тип гміни Сільська
Громади 14

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. Волость продовжувала існувати як ґміна Любомль Любомльського повіту Волинського воєводства в колишніх межах.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 лютого 1934 р. територія міста Любомль розширена шляхом вилучення сіл Любомль і Завалля, частини земель маєтку Любомль і землі міщан Любомля з сільської ґміни Любомль Любомльського повіту і включенням їх до міста[2].

На 1936 рік ґміна складалася з 14 громад[3]:

  1. Бірки село: Бірки, колонії: Бікирей, Капітанюки, Заричка і Змієвська, селище: Ліщинець та поселення: Лісина;
  2. Боремщина село: Боремщина;
  3. Коцюри село: Коцюри;
  4. Лисняки село: Лисняки;
  5. Машів село: Машів, колонії: Кам'яниця, Острівки, Приступиха, Паросля і Змієвська, військові селища: Смолод і Змієвська та хутори: Містки, Малині й Жирибецьке;
  6. Почапи село: Почапи, колонії: Бир, Довга Нива, Юрки, Пичилівець, Підгілки, Щолобини, Високий Острів і Забілки та поселення: Сулна;
  7. Підгородне село: Підгородне, хутори: Бабин Дуб і Столовач, колонії: Камяниця, Криниця, Рекани і Сідлище;
  8. Радехів село: Радехів, колонії: Бринів, Гряда, Кругле, Кургани, Лани, Ланок, Придатки, Ступиськи, Смітюх, Вістрів, Власів і Завидове та поселення: Замлиння;
  9. Руда село: Руда, хутір: Бир та колонії: Горбачі, Клин, Макрина, Нивки, Острови, Полапи, Пасіка і Замедвеже;
  10. Скиби село: Скиби та будівельна колонія: Днега;
  11. Вишнів село: Вишнів та хутір: Бабаці, колонії: Березина та поселення: Бабчин, Комарове і Толокимісток;
  12. Запілля село: Запілля, колонії: Близнюки, Козачок, Комірки, Кокаравець, Межилісся, Особняки, Пасіки й Сороки, поселення: Пендюхи, військові селища: Запілля, Гаї, Зарудне та хутір: Залипське;
  13. Застав'є село: Застав'є;
  14. Завалля село: Завалля та хутір: Бровар.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Любомльського району.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.