Людвік Лілле

Людвік Лілле народився 23 жовтня 1897 року в селі Підволочиськ.

Вивчав медицину у Львові. У 1918—1919 зблизився з представниками екзистенціалізму, що групувалися навколо журналу «Zdrój» (Познань).

У 1920 разом з формістами експонував свої роботи у Львові, Кракові та Варшаві.

У 1921 переїхав до Берліна. Навчався у Вищій школі будівництва та художнього конструювання, пізніше повернувся до Львова.

У 1923—1925 — прихильник німецького стилю «нова дійсність».

У 1923—1937 р. займався ілюструванням, сценографією, проектував декорації для вистав експериментальних львівських театрів (театр «Семафор», з 1925), керував молодіжним об'єднанням «Артес» (до 1930), яке провело 12 вернісажів у Західній Україні.

У 1924 працював у студії О. П. Архипенко в Берліні.

Був заступником голови, пізніше головою профспілки польських творчих працівників займався популяризацією і критикою мистецтва, вів передачу на радіо.

У 1934 організував музей єврейського мистецтва у Львові і був його керівником.

У 1937 емігрував до Франції. Під час німецької окупації був членом польської групи французького руху Опору.

Після закінчення війни — голова Спілки польських художників у Франції та член Французького товариства художників (Société des Peintres-Graveurs).

• Ludwik Lille(пол.)