Людина-попередник
Людина-попередник, або людина попередня (Homo antecessor) — викопний вид людей, який існував в період від 1,2 млн до 800 тис. років тому. Homo antecessor вважається найдавнішим гомінідом Європи (старший тільки Homo georgicus, виявлений в Грузії недалеко від селища Дманісі — його вік сягає 1,7-1,8 млн років).
? Людина-попередник | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кістки черепа Homo antecessor | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Homo antecessor Bermudez de Castro et al., 1997 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Місце в еволюційному ланцюгу
На думку більшості антропологів, Homo antecessor — прямий попередник гейдельберзької людини, і, можливо, спільний предок неандертальця і людини розумної. Схожість з Homo georgicus дозволяє вбачати в ньому архаїчний підвид Homo erectus.
Зовнішній вигляд
Голова H. antecessor відзначається незвичайною сумішшю характерних рис неандертальця і сучасної людини. У них були великі надбрівні дуги, довга і низька черепна коробка, масивна нижня щелепа без підборіддя і великі зуби, як у неандертальця. Обличчя, навпаки, було відносно плоским і не видавалося вперед, тобто було схожим на обличчя сучасної людини. Ріст — 1,6-1,8 м, об'єм мозку — близько 1000 см³.
Історія відкриття
Вперше підвид був описаний в 1997 р. на основі знахідок (останки підлітка невідомої статі, 10-12 років), виявлених у 1994 р. в горах Атапуерка на території Іспанії. Вік знахідок датувався цифрою 800 тис. років. У печерах Атапуерка стародавні люди жили досить довго, і там накопичилася велика кількість розколотих кісток тварин, яких вживали в їжу. У древніх сміттєвих купах серед кісток коней, оленів, носорогів та інших травоїдних тварин вчені знайшли кістки людей. Всі вони явно були розколоті і розгризені, як і кістки тварин. Дослідники вважають, що серед харчових відходів знаходяться останки як мінімум одинадцяти чоловік, причому майже всі вони були дітьми і підлітками. Хосе Марія Бермудес де Кастро, керівник проекту «Атапуерка», що входить до список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, говорить, що судячи з усього, у древніх людей не було нестачі в їжі. Місцевість навколо печер в ті часи була дуже родючою, травоїдних тварин, що служили здобиччю стародавнім людям, було багато. Склад сміттєвих куп в печерах також не свідчить про голод. Що змусило їх їсти собі подібних, причому дітей, незрозуміло. На ритуальний канібалізм це не схоже — після ритуалу кістки навряд чи б викидали в загальну купу. Можливо, що мешканці Антапуерки з'їдали своїх сусідів з інших печер, захоплених під час нападів на них.
У 2007 році експедицією Еудальда Карбонеля в печері Сіма дель Елефанте (Іспанія) були виявлені нові останки даного виду людини[1]. Знахідка представлена у вигляді щелепи жінки[2] 30-40 років і датувалася вже 1,2 млн років. У печерних відкладах Сіма дель Елефанте виділено 13 послідовних шарів. Сліди присутності людини виявлені в третьому шарі знизу, приблизно в 4 м від кам'яного дна печери. В одному шарі з людською щелепою знайдено кістки різноманітних дрібних ссавців, в тому числі мишоподібних гризунів і хижаків з родини куницевих. По єдиному уламку нижньої щелепи важко однозначно визначити видову приналежність знахідки. По ряду морфологічних ознак ця щелепа нагадує деяких представників виду Homo erectus і навіть більш примітивного Homo georgicus.
Див. також
Ресурси Інтернету
Примітки
- ? newstype = top В Іспанії знайдено останки найдавніших мешканців Європи. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
- Знайдено останки першої європейської жінки. Архів оригіналу за 1 квітня 2008. Процитовано 4 лютого 2013.