Люна Дрекслер

Народилася 9 листопада 1882 у Львові в родині підприємця Ігнатія Дрекслера молодшого (1847—1905) і Євгенії Амалії зі Смутних (1857—1930)[1]. Завдяки впливу матері з дитинства цікавилася мистецтвом, займалася музикою. 1899 року записалася до мистецької школи Марцелія Гарасимовича у Львові, де живопис у той час викладали Станіслав Рейхан і Станіслав Батовський-Качор, а скульптуру — Антоній Попель[2]. Паралельно, упродовж 1899—1902 років, відвідувала публічну залу рисунку і моделювання львівської Промислової школи. Деякий час також навчалась на Вищих жіночих курсах імені Адріана Баранецького у Кракові[3].

1907 року виїздила до Парижа, де в Академії де ла Гранд Шом'єр навчалась в Антуана Бурделя і Жана Енжальбера[3]. Тоді ж ознайомилась із творами Родена. 1908 року знову у Львові. У цей час працювала в колишній майстерні Тадеуша Баронча в готелі «Краківському». У 1909—1910 роках знову перебувала в Парижі, навчаючись у Бурделя. Пізніше в академії Медічі в Римі і врешті в Мюнхені. Паралельно брала участь у львівських виставках[4]. 1913 року в Мюнхені познайомилась з Рудольфом Штайнером і стала членкинею його Антропофізичного товариства. Тоді ж узяла участь в оздоблювальних роботах при спорудженні першого Гетеанума у Швейцарії за проєктом Штайнера[5]. 1917 року повернулася до Львова. Викладала скульптуру у школі імені К. Танської, що на вулиці Яблоновських, 13 (тепер вулиця Руставелі). Протягом тривалого часу була членкинею міської ради Львова. Співзасновниця Союзу польських мисткинь (пол. Związek Artystek Polskich)[6].

Творчість Люни Дрекслер припадає на перші десятиліття XX століття і тісно пов'язана з львівським мистецьким середовищем. У світогляді скульпторки відбились новаторські підходи Станіслава Островського. Характерними є різні технічні підходи, експерименти з тонуванням і поліхромією[3]. У роботах з часу навчання у Парижі відчутний вплив Родена.[4] Роботи скульпторки завжди отримували численні схвальні відгуки у пресі[3].

Померла 5 листопада 1933 року. Похована на Личаківському цвинтарі (поле № 49)[7]. На могилі встановлено гранітний надгробок, в якому поміщено відлитий у бронзі барельєф «Втаємничення» авторства Дрекслер[8]. Пам'ятник був понищений і багато років простояв у такому стані. Відреставрований у 2005 році[7]. Навесні 1934 року відбулася посмертна виставка, на якій експонувалось 126 робіт переважно довоєнного періоду. Ще одна виставка, меншого масштабу, експонувалась 1978 року у Кракові[8].

У Львові Люна Дрекслер після 1918 року мешкала разом із матір'ю в будинку № 14 на вулиці Парковій.[9]. Мала трьох братів: Казімежа, Александера, Ігнатія-Тадеуша, урбаніста[10].

Скульптура

• Погруддя дівчини, або «Задумана» (1905)[3].
• «Дама, що сидить» (бл. 1905)[3].
• «Мати з дітьми» (бл. 1905)[3].
• «Сирітка» (1905, бронза, Національний музей на Вавелі)[3].
• «Погруддя старої Француженки» (1906). Авторська репліка у приватній колекції в Закопаному[3].
• Портрет молодого хлопця, проєкт надгробка (не пізніше 1907)[3].
• Портрет художниці Елі Модраковської, проект надгробка (не пізніше 1907)[3].
• «Маруся», проект надгробка (1906—1907, гіпс)[3].
• Два жіночі погруддя (не пізніше 1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)[3].
• «Дама в капелюсі», або «Відпочинок» (1907, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)[3].
• «Дівчина з лялькою», поліхромована скульптура (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)[4].
• «Студія жіночого портрету» (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)[4].
• «Голова дитини» (не пізніше 1908, бронза, Львівська галерея мистецтв)[4].
• Ескіз до пам'ятника (не пізніше 1908, Львівська галерея мистецтв)[4].
• «Думка» (не пізніше 1908, приватна колекція у Хшанові)[4].
• «Співак Олександр Сас Бандровський» (не пізніше 1908, Національний музей у Кракові)[4].
• «The blue boy» (1908, тонований гіпс). Дві версії. Перша у Львівській галереї мистецтв, друга — в Національному музеї у Кракові[3].
• «Дівчина у кріслі» (1908, Львівська галерея мистецтв)[4].
• Погруддя священика Бокановського (бл. 1909, Львівська галерея мистецтв)[4].
• Погруддя Шопена в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)[4].[4].
• Погруддя Монюшка в концертній залі Львівського музичного товариства (1910)
• «Largo» (1910)[5].
• «Дама з хутром» або «В ложі» (1910, тонований гіпс, Львівська галерея мистецтв)[4].
• «Йоланта» (1910)[4].
• «Кора» (1910)[4].
• «Маскарон» (1910)[4].
• «Портрет брата» (1910)[4].
• Погруддя архієпископа Юзефа Теодоровича (бл. 1910—1913, гіпс, Львівська галерея мистецтв)[4].
• Символічні капітелі і архітрави в Гетеанумі в місті Дорнах (1913, дерево)[5].
• Пам'ятна таблиця на парафіяльному костелі в Перемишлянах (1917)[6].
• «Мадонна з дитятком на троні» (не пізніше 1917, гіпс, Львівська галерея мистецтв)[6].
• Бронзове погруддя Марії Конопницької для надгробного пам'ятника на Личаківському цвинтарі. Встановлене після 1922 року. Втрачене під час другої світової війни. 1950 року погруддя відновив за фотографіями скульптор Володимир Сколоздра[11]
• «Воскресіння дочки Іаіра», рельєф на надгробку доктора Тренкнера на євангелістському цвинтарі у Варшаві (1920—1924, пісковик). Варіант цього ж сюжету використано на надгробку Ігнатія і Казимира Дрекслерів на Личаківському цвинтарі[6].
• «Мадонна з малим Ісусом», встановлена в каплиці цвинтаря Орлят у Львові (1921—1924, пісковик)[6].
• Статуя «Непорочне Зачаття», перед костелом у Стрию (1926—1927, полянський пісковик, 1962 року втрачена)[6].
• Барельєф «Архангел Михаїл» (1926—1927)[6].
• «Втаємничення» барельєф (1927)[8].
• Плакета із зображенням Юзефа Томіцького (1927).[12]
• «Святий Георгій» (бл. 1929, штучний камінь, приватна колекція у Польщі)[6].
• Портрет композитора Мечислава Солтиса, барельєф на надгробку (1926, гіпс, 1929, бронза)[6].
• Погруддя Станіслава Жолкевського для львівської школи його імені (1931, втрачене).
• Погруддя Рудольфа Штайнера[5].

Інше

• Автопортрет (не пізніше 1906, живопис)[3].
• Пейзажні студії (не пізніше 1906, живопис)[3].
• «Русинка» (не пізніше 1908, живопис)[4].
• «Автопортрет у святині» (не пізніше 1923, живопис, Львівська галерея мистецтв)[5].
• Пам'ятна таблиця Пйотрові Скарзі в костелі єзуїтів у Львові[13] (1912[14]).

Виставки

• «Весняний салон» TPSP 1906 року у Львові. Живопис, графіка, скульптура[3].
• Львівський мистецький форум 1906[3].
• Виставка TPSP лютий-червень 1907 року у Львові[3].
• Виставка TPSP навесні 1908 року у Львові[4].
• «Перша виставка польських мисткинь у Львові», 1917[6].
• Персональна виставка навесні 1934 року у Львові. 126 робіт переважно довоєнного періоду[8].
• Персональна виставка 1978 року у Кракові.[8]

• Бірюльов Ю. О. Дрекслер Люна Амалія // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2: Д—Й. — С. 151—152. — ISBN 978-966-7007-69-0.
• Бірюльов Ю. О. Дрекслер Люна-Амалія // Енциклопедія сучасної України. — К. : Поліграфкнига, Укрвидавполіграфія, 2008. — Т. 8. — С. 394—395. — ISBN 978-966-02-4458-0.