Лілі Чукасян

Лілі Чукасян народилася в Чикаго наймолодшою з трьох дітей іммігрантів з Вірменії. Її сім'я іммігрувала до Сполучених Штатів Америки після Геноциду вірмен 1915 року, який забрав життя двох її бабусь і декількох членів її сім'ї. Першою мовою, якою вона розмовляла, була вірменська — нею говорили вдома її батьки. Вона опанувала розмовну англійську тільки коли пішла до школи.

Лілі почала займатися музикою в місцевому церковному хорі і на заняттях старших класів місцевої школи. Ще в школі почала заробляти гроші тим, що виступала на радіо на різних заходах. Після школи навчалася співу серйозніше у Філіпа Мануеля (Philip Manuel), у нього вона брала уроки більше 20 років. У 1941-му році вона вийшла заміж за Джорджа Геведжана (George Gavejian), друга її старшого брата. Це був дуже щасливий шлюб, що тривав понад 46 років, до самої смерті Джорджа в 1987 році. У них було кілька дітей і одинадцять онуків.

Як професійна концертна співачка Лілі почала виступати з 40-х років в Чикаго і іноді за його межами. Великим успіхом в її кар'єрі був концерт в січні 1955 року, коли диригент Бруно Вальтером (Bruno Walter) вибрав Чукасян для соло у 2-ї симфонії Малера (Mahler) в супроводі Чиказького симфонічного оркестру (Chicago Symphony Orchestra). У той час вона також вчилася в Північно-Західному університеті.

У 1956 році Чукасян був поставлений діагноз — рак молочної залози і лікарі дали їй всього шість місяців життя. За підтримки близьких вона вирішила боротися з раком — піддалася радикальної мастектомії, яка була ускладнена широко поширеною інфекцією, для лікування якої було потрібно три операції. За підтримки своєї родини вона поступово повернулася до нормального життя.

За свою кар'єру в театрі Метрополітен Опера Чукасян співала з багатьма великими співаками, такими як Карло Бергонци, Франко Кореллі, Кертін Філліс, Маттівільда ​​Доббс, Вільям Дулі, Пласідо Домінго, Рері Бариш, Анна Моффо, Біргіт Нільссон, Леонтина Прайс, Гейл Робінсон, Леоні Різанек, Джоан Сазерленд, Рената Тебальді, і Річард Такер та ін.

У 1984 році, під час виконання партії в опері «Зліт і падіння міста Махагоні», у нею на сцені стався серцевий напад і вона не змогла продовжити виступ. Після цього її кар'єра загальмувалася. Її останній виступ в театрі пройшов 17 лютого 1986 року в ролі Гертруди в опері Гуно «Ромео і Джульєтта» з Ніл Шікофф в ролі Ромео і Кетрін Мальфітано в ролі Джульєтти.

Лілі Чукасян померла в 2012 році у своєму будинку в місті Бренфорд у віці 90 років.

Дебют Лілі Чукасян на оперній сцені відбувся в 1959 році. Коли їй було вже 38 років. Вона виступила з партією Адальджізи (Adalgisa) в «Нормі» Вінченцо Белліні на сцені Оперного театру Арканзасу (Arkansas State Opera) — її порекомендувала режисерові театру сопрано Барбара Стівенсон (Barbara Stevenson), яка співала партію в Нормі. Дебютний виступ Лілі мав успіх. У 1960-му вона заспівала свою другу оперну партію — циганки Азучени в опері «Трубадур». На початку 1961 року вона співала партію Амелфи Тимофіївни в кантаті «Олександр Невський» Прокоф'єва з Нью-Йоркським філармонічним оркестром. Після цього виступу співачці запропонували контракт з Метрополітен-опера. Дебютний виступ Чекасян мав успіх.

Її Європейський оперний дебют пройшов на фестивалі під Schippers в ролі Іродіади в опері «Соломія».

У розпалі слави Лілі виявила нове утворення у грудях. Нікому нічого не сказавши, вона виконала свої зобов'язання за виступами в містах Нью-Йорку, Балтиморі та в Європі, після чого її направили до лікарів. У лікарні вона пройшла через ще одну мастектомію і після цього поправилася. У 1962 році вона прийняла нову пропозицію від театру Метрополітен-Опера і дебютувала на його сцені 9 березня 1962 року в опері «Джоконда» з партією Сліпий — матері головної героїні. Протягом своєї 24-річної кар'єри в Метрополітен-Опера Чукасян виконала безліч головних ролей і ще більше другорядних партій, продовжуючи гастролювати як концертна виконавиця.

Покинувши сцену в 1986 році, Чукасян викладала на вокальному факультеті Музичної школи Єльського Університету (Yale University's School of Music). У 2002 році вона була нагороджена медаллю Університету Стенфорд.

За час своєї 24-річної кар'єри Чукасян заспівала контральто головних і другорядних ролей.

Вона співала в партіях: Амнеріс в Аїді; «Тітоньки в Пітер Граймс»; Азучени, Смерть в «Соловей»; Ерди в «Золото Рейну» і «Зигфрід»; Филипьевна в опері «Євгеній Онєгін»; першої Норни в«Загибелі богів»; Фрулола (Frugola) в готелі Il tabarro; Женев'єв у «Пеллеас і Мелізанда» ; Гертруди в «Гензель і Гретель»; бабусі в «Енуфа»; Леокадія Бегбік в «Зліт і падіння міста Махагоні»; Маделон в «Андре Шеньє»; Мамма Лючія в «Сільській честі»; Марфиньки в опері «Фауст»; Мері в «Летючому голландцю»; господині Бістро в опері «Фальстаф»; сестри в Борисі Годунові; Царівни в СУОР Анжеліка, Тереза ​​в «Сомнамбулі», Ульріка в «Бал-маскарад», відьми в «Гензель і Гретель»; Зити в «Джанні Скіккі»та інш.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лілі Чукасян

• Лілі Чукасян (англ.)