Лінійні кораблі типу «Квін Елізабет»

Лінійні кораблі типу «Квін Елізабет» — група з п'яти супер-дредноутів, побудованих для Королівського флоту впродовж 1910-х років. Головний корабель був названий на честь Єлизавети I Англійської. Ці лінкори перевершували за вогневою потужністю, захищеністю і швидкістю своїх попередників з Королівського флоту лінійні кораблі типу «Айрон Дюк», а також попередній тип німецьких лінійних кораблів типу «Кеніг». Відповідні «Квін Елізабет» німецькі лінійні кораблі типу «Баєрн», переважно розглядалися як спроможні до рівної конкуренції, хоча британські лінкори були швидші на два вузли (3,7 км/год), крім лінкорів типу «Баєрн» було лише два. Кораблі типу «Квін Елізабет» зазвичай вважаються першими швидкими лінкорами.

Лінійні кораблі типу «Квін Елізабет»
Queen Elizabeth-class battleship
Британський лінкор «Квін Елізабет»
Служба
Тип/клас Лінійний корабель «Квін Елізабет», головний у своєму типі
Держава прапора  Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
Замовлено 5
Закладено 5
Спущено на воду 5
Виведений зі складу флоту 4
Загибель 1
Бойовий досвід Перша світова війна
Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 29 200 тонн (стандартна)
33 020 тонн (повна)[1]
Довжина 195,339 м
Ширина 27,6 м
Висота 9,35 м
Бронювання Пояс: 330—203 мм
Палуба: 25,4 — 50,8 мм
Траверси: 102—152 мм
Башти: 108—330 мм
Барбети: 102—254 мм
Каземати: 152 мм
Бойова рубка: 280 мм
Технічні дані
Рухова установка 3 × парових турбіни Parsons
24 × водотрубних котла Babcock & Wilcox[2]
Гвинти 4
Потужність 80 000 к.с.
Швидкість 24 вузлів (44,5 км/год)
Дальність плавання 8 600 миль (16 000 км) на швидкості 12,5 вузлів
Екіпаж 950—1300 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1916:
8 (4×2) × 381-мм гармати BL 15 inch Mk I
16 × 152-мм гармати BL 6 inch Mk XII[3]
4 × 47-мм салютні гармати
20 (10 × 2) × 113-мм універсальних гармат QF 4.5-inch Mk I—V[4]
Торпедно-мінне озброєння 4 × 530-мм торпедні апарати зразка 1916
Зенітне озброєння 2 × 76-мм зенітні гармати QF 3-inch 20 cwt
HMS Queen Elizabeth у своїй початковій конфігурації біля острова Лемнос, 1915 рік.

Тип «Квін Елізабет» — перші лінкори, озброєні 15-ти дюймовими гарматами, а також перші лінкори з нафтовим опаленням котлів[5]. Ці лінкори описані у виданні «Jane's Fighting Ships» 1919 року як «найуспішніший тип основного корабля, який наразі спроектований».[6]

Кораблі типу активно застосовувалися в обох світових війнах. «Бархем» був потоплений підводним човном у 1941 році, але інші пережили війни і були списані наприкінці 1940-х.

Література
  • Breyer, Siegfried (1973). Battleships and Battle Cruisers 1905–1970. New York: Doubleday. ISBN 0-385-07247-3.
  • Brown, David (2000). Naval Operations of the Campaign in Norway, April–June 1940. London: Routledge. ISBN 978-0-7146-5119-4.
  • Brown, David (2002). The Royal Navy and the Mediterranean: November 1940 - December 1941, Volume II. Frank Cass Publishers. ISBN 0-7146-5205-9.
  • Brown, David K. (1999). The Grand Fleet: Warship Design and Development 1906–1922. London: Chatham Publishing. ISBN 1-55750-315-X.
  • Burt, R. A. (2012a). British Battleships, 1919–1939 (вид. 2nd). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-052-8.
  • Burt, R. A. (2012b). British Battleships of World War One (вид. 2nd). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-863-7.
  • Campbell, John (1998). Jutland: An Analysis of the Fighting. London: Conway Maritime Press. ISBN 978-1-55821-759-1.
  • Friedman, Norman (2015). The British Battleship 1906–1946. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-225-7.
  • Friedman, Norman (2014). Fighting the Great War at Sea: Strategy, Tactics and Technology. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-188-4.
  • Friedman, Norman (2011). Naval Weapons of World War One. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-100-7.
  • Greger, René. Battleships of the World. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-069-X.
  • Halpern, Paul, ред. (2011). The Mediterranean Fleet, 1919–1929. Farnham, UK: Ashgate Publishing. ISBN 978-1-4094-2756-8.
  • Jellicoe, John (1919). The Grand Fleet, 1914–1916: Its Creation, Development, and Work. New York: George H. Doran Company. OCLC 162593478.
  • Massie, Robert K. (2003). Castles of Steel: Britain, Germany, and the Winning of the Great War at Sea. New York: Random House. ISBN 0-679-45671-6.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1976). British Battleships of World War Two: The Development and Technical History of the Royal Navy's Battleship and Battlecruisers from 1911 to 1946. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-817-4.

Примітки
  1. Після модернізації 1937—1941: 31 210 тонн (стандартна), 35 480 тонн (повна)
  2. Після модернізації: 8 водотрубних трьох-колекторних котлів Admiralty, 4 редукторні парові турбіни Parsons
  3. у 1916 дві 152-мм гармати демонтовані з баків корабля
  4. з 1938 року
  5. Михайлов., А. А. (2001). Линейные корабли типа «Куин Элизабет». (російська). СПб. с. 3–5.
  6. Jane, Fred T. (Parkes, Surgeon-Lt. R.N. Dr. Oscar and Prendergast, Maurice co-ed.) (1919). Jane's Fighting Ships of World War I. London: Jane's Publishing (1990 reprint, Military Press, New York; dist. by Crown Publishers). с. 36. ISBN 0-517-03375-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.