Ліпопротеїни високої щільності

Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ; англ. High-density lipoproteins, HDL) - клас ліпопротеїнів плазми крові. ЛПВЩ мають антиатерогенні властивості. Оскільки висока концентрація ЛПВЩ суттєво знижує ризик атеросклерозу і серцево-судинних захворювань, холестерин ЛПВЩ іноді називають «хорошим холестерином» (альфа-холестерином) на відміну від «поганого холестерину» ЛПНЩ, який, навпаки, підвищує ризик розвитку атеросклерозу. ЛПВЩ мають максимальну серед ліпопротеїнів щільність через високий рівень білка відносно ліпідів. Частинки ЛПВЩ - найдрібніші серед ліпопротеїнів, 8-11 нм у діаметрі.

Структура та функції

Частинки ЛПВЩ синтезуються у печінці з аполіпопротеїнов А1 та А2 , пов'язаних з фосфоліпідами. Такі частинки також називають дисками через їх дископодібну форму. У крові ці частинки взаємодіють з іншими ліпопротеїнами і з клітинами, швидко захоплюючи холестерин і набуваючи зрілу сферичну форму. Холестерин локалізується на ліпопротеїні на його поверхні разом із фосфоліпідами. Однак фермент лецитинхолестеринацилтрансфераза (ЛХАТ, КФ 2.3.1.43, англ. Lecithin-cholesterol acyltransferase, LCAT) етерифікує холестерин до ефіру холестерину, який через високу гідрофобність проникає у ядро частинки, звільняючи місце на поверхні.

Рекомендовані норми концентрації

Нижче наведені рекомендації щодо концентрації холестерину ЛПВЩ відповідно до прийнятих Американською Серцевою Асоціацією (англ. American Heart Association).

Концентрація мг/дл Концентрація ммоль/л Примітки
<40 <1,03 Низький холестерин ЛПВЩ, підвищений ризик сердцево-судинних захворювань(<50 мг/дл для жінок)
40-59 1,03-1,52 Середній рівень ЛПВЩ
>60 >1,55 Високий рівень ЛПВЩ, протективний проти розвитку сердцево-судинних захворювань

Більш детальний аналіз ЛПВЩ, що демонструє розподіл підкласів ЛПВЩ, є більш точним діагностичним параметром. Більші підкласи ЛПВЩ мають вищу протективну здатність.

Наведені «рекомендовані концентрації» отримані на підставі популяційного підходу, на обмеженій вибірці осіб, які мають схильність до атеросклерозу і серцево-судинних захворювань. Слід зазначити, що у деяких індивідуумів можуть спостерігатися низькі концентрації ЛПВЩ, що не корелюють з будь-яким ризиком[джерело?].

У березні 2016 року співробітники Медичної школи Перельмана Пенсильванського університету повідомили про виявлення значимого підвищення ризику атеросклерозу у пацієнтів з дуже високим рівнем ХС ЛПВЩ. Спочатку у мишей, а згодом у людей з дефектом гену SCARB1, який кодує рецептор B1-Scavenger (SR-B1) - основний рецептор ЛПВЩ на клітинних мембранах, було виявлено швидке прогресування атеросклерозу та асоційованих з ним ускладнень при дуже високих рівнях ХС ЛПВЩ: близько 1500  мг/л при рекомендованих 500-600 мг/л (загальноприйнятої верхньої межі норми станом на серпень 2017 року немає). Співвідношення ризику склало 1,79. При мутації гена SCARB1 гепатоцити не у змозі забезпечувати на належному рівні елімінацію з плазми крові часточок ЛПВЩ, вони накопичуються в крові, прискорюючи процеси атеросклерозу. Один з дослідників (Daniel J. Rader, MD) висловив припущення, що терапевтична методика, основана на збільшенні експресії або активності гену SCARB1, може стати новим способом зниження ризику серцево-судинних захворювань, навіть якщо це зменшить рівень ЛПВЩ в крові.[1]

Засоби підвищення рівня ЛПВЩ

Як було зазначено вище, високий і дуже високий рівень ЛПВЩ не свідчить про низький рівень ризику атеросклеротичного ураження артерій та про зниження ризику серцево-судинних подій, а коефіцієнт атерогенності не є прямо пропорційним ступеню ризику. Тому підвищення концентрації ЛПВЩ доцільне лише в осіб з початково низьким їх рівнем.

Підвищенню рівня ЛПВЩ сприяє прийом полікозанолу. У пацієнтів, що приймали препарати з полікозанолом протягом 2 місяців, спостерігалося збільшення концентрації ЛПВЩ до 10-25% [2][3][4][5].

Також підвищити концентрацію ЛПВЩ вдавалося за допомогою ніацину (нікотинової кислоти)[6] і фібратів.

Дієта та фізичні вправи

Певні зміни у раціоні та фізичні вправи можуть позитивно влинути на рівень ЛПВЩ:

  • Зниження споживання простих вуглеводів[7][8][9][10]
  • Аеробні фізичні навантаження[11]
  • Зниження маси тіла[12]
  • Добавки магнію підвищують рівень HDL-C[13]
  • Додавання харчових волокон до раціону[14]
  • Споживання омега-3 жирних кислот, що містяться, зокрема, у риб'ячому жирі[15] або лляній олії[16]
  • Споживання фісташок горіхів[17]
  • Збільшення споживання цис-ненасичених жирів[18]
  • Споживання тригліцеридів із середньою довжиною ланцюга (MCT), таких як капронова кислота, каприлова кислота, капрінова кислота і лауринова кислота
  • Відмова від трансжирних кислот у раціоні[19]

Див. також

Посилання

Примітки

  1. Penn Study Shows a Form of Genetically Elevated "Good" Cholesterol May Actually be Bad (англ.)
  2. I. Gouni-Berthold, H. K. Berthold, Rotenburg an der Fulda and Bonn, Germany. Policosanol: Clinical pharmacology and therapeutic signifi cance of a new lipid-lowering agent American Heart Journal, Volume 143, Number 2, 2002; 354-365.
  3. Noa M, Mas R, Mesa R. Eff ect of policosanol on intimal thickening in rabbit cuff ed carotid artery. Int. J. Cardiol. 1998.
  4. Noa M, et al. Eff ect of policosanol on lipofundin-induced atherosclerotic lesions in rats. J Pharm Pharmacol. 1995.
  5. Batista J., Stusser I. L., Penichet M. and Uguet E. (1995): Doppler-ultrasound pilot studyof thecff ects of long-term policosanol therapy on carotid-vertebral atherosclerosis. Curr. Ther. Res. 1995.
  6. Niacin to boost your HDL, 'good,' cholesterol - Mayo Foundation for Medical Education and Research
  7. Mensink, Ronald P.; Zock, Peter L.; Kester, Arnold DM; Katan, Martijn B. (1 травня 2003). Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials. The American Journal of Clinical Nutrition (англ.) 77 (5). с. 1146–1155. ISSN 0002-9165. PMID 12716665. Процитовано 23 листопада 2017.
  8. Ma, Yunsheng; Li, Youfu; Chiriboga, David E.; Olendzki, Barbara C.; Hebert, James R.; Li, Wenjun; Leung, Katherine; Hafner, Andrea R. та ін. (April 2006). Association between carbohydrate intake and serum lipids. Journal of the American College of Nutrition 25 (2). с. 155–163. ISSN 0731-5724. PMC PMC1479303. PMID 16582033. Процитовано 23 листопада 2017.
  9. Siri-Tarino, Patty W.; Sun, Qi; Hu, Frank B.; Krauss, Ronald M. (March 2010). Saturated fat, carbohydrate, and cardiovascular disease. The American Journal of Clinical Nutrition 91 (3). с. 502–509. ISSN 1938-3207. PMC PMC2824150. PMID 20089734. doi:10.3945/ajcn.2008.26285. Процитовано 23 листопада 2017.
  10. Krauss, Ronald M.; Blanche, Patricia J.; Rawlings, Robin S.; Fernstrom, Harriett S.; Williams, Paul T. (May 2006). Separate effects of reduced carbohydrate intake and weight loss on atherogenic dyslipidemia. The American Journal of Clinical Nutrition 83 (5). с. 1025–1031; quiz 1205. ISSN 0002-9165. PMID 16685042. Процитовано 23 листопада 2017.
  11. Spate-Douglas, T.; Keyser, R. E. (June 1999). Exercise intensity: its effect on the high-density lipoprotein profile. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation 80 (6). с. 691–695. ISSN 0003-9993. PMID 10378497. Процитовано 23 листопада 2017.
  12. Hausenloy, D. J.; Yellon, D. M. (June 2008). Targeting residual cardiovascular risk: raising high-density lipoprotein cholesterol levels. Heart (British Cardiac Society) 94 (6). с. 706–714. ISSN 1468-201X. PMID 18480348. doi:10.1136/hrt.2007.125401. Процитовано 23 листопада 2017.
  13. Rosanoff, Andrea; Seelig, Mildred S. (October 2004). Comparison of mechanism and functional effects of magnesium and statin pharmaceuticals. Journal of the American College of Nutrition 23 (5). с. 501S–505S. ISSN 0731-5724. PMID 15466951. Процитовано 23 листопада 2017.
  14. Hermansen, Kjeld; Dinesen, Bo; Hoie, Lars H.; Morgenstern, Eve; Gruenwald, Joerg (January 2003). Effects of soy and other natural products on LDL:HDL ratio and other lipid parameters: a literature review. Advances in Therapy 20 (1). с. 50–78. ISSN 0741-238X. PMID 12772818. Процитовано 23 листопада 2017.
  15. Omega-3 Fatty Acids | Cleveland Clinic. Cleveland Clinic (англ.). Процитовано 23 листопада 2017.
  16. What Are Flaxseed Supplements?. WebMD (амер.). Процитовано 23 листопада 2017.
  17. Aksoy, Nur; Aksoy, Mehmet; Bagci, Cahit; Gergerlioglu, H. Serdar; Celik, Hakim; Herken, Emine; Yaman, Abdullah; Tarakcioglu, Mehmet та ін. (May 2007). Pistachio intake increases high density lipoprotein levels and inhibits low-density lipoprotein oxidation in rats. The Tohoku Journal of Experimental Medicine 212 (1). с. 43–48. ISSN 0040-8727. PMID 17464102. Процитовано 23 листопада 2017.
  18. Mensink, Ronald P.; Zock, Peter L.; Kester, Arnold D. M.; Katan, Martijn B. (May 2003). Effects of dietary fatty acids and carbohydrates on the ratio of serum total to HDL cholesterol and on serum lipids and apolipoproteins: a meta-analysis of 60 controlled trials. The American Journal of Clinical Nutrition 77 (5). с. 1146–1155. ISSN 0002-9165. PMID 12716665. Процитовано 23 листопада 2017.
  19. Trans fat: Double trouble for your heart. Mayo Clinic (англ.). Процитовано 23 листопада 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.