Мадлен Лемер

Мадлен Лемер (фр. Madeleine Lemaire; 1845 — 8 квітня 1928, Париж) — французька художниця, яка спеціалізувалася на зображенні квітів і жанрового малярства. Під час Прекрасної епохи була названа імператрицею троянд[5].

Мадлен Лемер

При народженні фр. Jeanne Magdelaine Colle
Народження 24 травня 1845(1845-05-24)[1][2][…]
Лез-Арк
Смерть 8 квітня 1928(1928-04-08)[1][3][…] (82 роки)
  Париж, Франція
Країна  Франція[4]
Жанр портрет
Діяльність художниця, ілюстраторка, господиня літературного салону
Напрямок живопис
Вчитель Шарль Шаплен
Відомі учні Марі Лорансен і Blanche Odind
Діти Suzette Lemaired
Нагороди
Автограф
 Мадлен Лемер у Вікісховищі

Біографія і творчість

Мадлен Лемер утримувала салон в своєму особняку в будинку № 31 по вулиці Монсо в Парижі (VIII округ), де збирала французьких і європейських діячів культури, аристократів і політиків. Серед її гостей часто бували велика княгиня Марія Мекленбург[6], принцеса Бонапарт, графиня Греффюль, герцогиня д'Юзес, графиня де Пурталес, герцог і герцогиня де Ларошфуко, Марсель Пруст (який вивів її як мадам Вердюрен в своєму романі «У пошуках втраченого часу», а її акварелі ілюстрували його першу книгу «Забави й дні»[7]), Рейнальдо Ан, Віктор'ен Сарду, Гі де Мопассан, Поль Бурже, Франсуа Коппе, поет Робер де Монтеск'ю, композитори Каміль Сен-Санс, Жюль Массне, оперна співачка Марія Ван Зандт, знамениті актори Сара Бернар, Режан, Люсьєн Гітрі, художники Жан-Луї Форен, Пюві де Шаванн, Детайль, Бонна, Мадрасо, Антоніо де ла Гандара, політики Поль Дешанель, Раймон Пуанкаре, Еміль Лубе, посли Росії, Італії, Німеччини, генерали та ін.

Ревейон, маєток пані Лемер в Марні

У неї була історія кохання з Олександром Дюма-сином, який сказав: «Після Бога саме вона створила більше всіх троянд»[8].

Мадлен Лемер також є авторкою ілюстрацій до романів «Втіхи та дні» (1896) Марселя Пруста, «Абат Костянтин» (887) Людовіка Галеві, «Флірт» (1890) Поля Ерв'є та віршів французького письменника-естета Робера де Монтеск'ю.

Лемер разом з художницею Луїзою Бреслау стала однією з двох жінок-членів Національного товариства образотворчих мистецтв, відтвореного в 1890 році Ернестом Мейссоньє спільно з Огюстом Роденом, Жюлем Далу і П'єром Пюві де Шаванном[9].

Мадлен Лемер входила до складу делегації французьких жінок-художників на Всесвітній виставці 1893 року в Чикаго, представленої в «Жіночому павільйоні»[10]. Вона виконала офіційний плакат і обкладинку каталогу.

У 1906 році Мадлен Лемер була нагороджена Орденом Почесного легіону[11].

Галерея
  • Плакат «Мистецтво і рукоділля в Жіночому павільйоні», Всесвітня виставка 1893 року
  • Музичний момент
  • Троянди
  • Oфелія (1880)
  • Хтивість

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116654481 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. RKDartists
  4. RKDartists
  5. Графом де Монтескью
  6. The Salon of Mme Madeleine Lemaire
  7. Моруа, 2000, с. 56,57,80,357,361.
  8. «C'est elle qui a créé le plus de roses après Dieu»
  9. Christine Huguenin. Femmes artistes-peintres à travers les siècles. Tome 2.
  10. K. L. Nichols. "French Women Painters" 1893 Chicago World's Fair and Exposition.
  11. Орден Почетного легиона Жанны Магдалины Лемер.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.