Мажуга Юрій Миколайович

Мажуга Юрій Миколайович
Ім'я при народженні	Мажуга Юрій Миколайович
Народився	13 квітня 1931 (90 років); Київ, УРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Вчителі	Неллі Володимир Олександрович
Заклад	Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
IMDb	nm0563276
	Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Орден Дружби

Мажу́га Ю́рій Микола́йович (нар. 13 квітня 1931, Київ, УРСР) — відомий український актор театру і кіно. Народний артист УРСР (1971), народний артист СРСР (1981), професор, дійсний член Національної академії мистецтв України (2002).

Життєпис

У 1953 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого.

З 1953 року й дотепер — актор Київського (нині Національного) академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. За цей час він зіграв більш ніж у восьми десятках спектаклів, з однаковим успіхом виконуючи як трагічні, так і комедійні ролі. Серед його робіт: «Ромео і Джульєта», «Історія Іркутська», «Лихо з розуму», «Гравець», «Вогонь бажань», «Ревізор».

В кінематографі дебютував у 1956 році роллю зоотехніка Василя Захаровича Мороза у фільмі «Коли співають солов'ї». Масову популярність у глядачів актору принесла роль дільничного міліціонера Санько з телевізійного серіалу «Народжена революцією» (1976—1977).

З 1966 року викладає в Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, професор (1985).

У 1997—2002 роках — член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Член Національної спілки театральних діячів України та Національної спілки кінематографістів України.

Нагороди і почесні звання

Фільмографія

Знявся у фільмах:

«Коли співають солов'ї» (1956, Василь)
«Правда» (1958, Вася)
«Народжені бурею» (1957, Шабель)
«Вогненний міст» (1958, епізод)
«Катя-Катюша» (1960, Жора)
«Лушка» (1964, Бичок)
«Криниця для спраглих» (1966, Петро)
«З нудьги» (1968, Матвій Єгорович)
«Тихі береги» (1972, Іван Лукич)
«Мріяти і жити» (1974, Сукач)
«Там вдалині, за рікою» (1975)
«На короткій хвилі»
«Народжена революцією» (1973—1977, т/ф, 10 с, Санько)
«Червоні дипкур'єри» (1977)
«Прихована робота»
«Смужка нескошених диких квітів» (1979)
«Депутатська година» (1980)
«Миргород та його мешканці» (1983, т/ф, Іван Никифорович)
«Канкан в Англійському парку» (1984, Іван Качур)
«За все у відповіді» (Максим Петров)
«Ігор Савович» (1986, т/ф, 3 с.)
«Козаки йдуть» (Сом)
«Вбити „Шакала“» (1991)
«В тій царині небес» (1992)
«Вперед, за скарбами гетьмана!»
«Стамбульський транзит» (1993)
«Притча» (1994)
«Обережно! Червона ртуть!» (1995)
«Святе сімейство» (1997)
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (2001, Голова)
«Вітання Вам!» (2007) та ін.

Джерела та література

П. М. Бондарчук. Мажуга Юрій Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 420. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Література

Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 384;
Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.ЗОО;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 450;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 809;
Хто є хто в Україні. К., 2000 — С. 282;
Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С. 319—320.

Примітки

Указ Президента України № 571/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Указ Президента України № 918/99 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1063-XII «Про відзначення працівників культури і мистецтва державними нагородами Української РСР»
«Київську пектораль — 2010» вручать Юрію Мажузі^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України № 571/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Указ Президента України № 918/99 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1063-XII «Про відзначення працівників культури і мистецтва державними нагородами Української РСР»

[4] «Київську пектораль — 2010» вручать Юрію Мажузі^{[недоступне посилання з липня 2019]}