Мазендеранці
Мазендеранці або мазандеранці (маз. Tapərsi bənevar) — іраномовний народ, що живе на території історичної області Мазендеран (прикаспійський Іран), в IX–XII століттях відомої як Табаристан. По культурі та побуту близькі до персів. Мазандеранська мова відноситься до західноіранської підгрупи іранської групи індоєвропейської родини мов. По релігії — мусульмани-шиїти. Займаються землеробством (рис, пшениця), яке в прибережних районах поєднується із рибальством, а в горах — зі скотарством. У гірських районах напівосіле населення зберігає деякі пережитки племінного побуту (найбільші племена — гадікулахі та палані).
Māzərūni مازرونی — Mazəni مازنی Tapəri تپری | |
---|---|
| |
Кількість | близько 4 млн. |
Ареал |
Іран (Мазендеран, Голестан, Семнан, Тегеран) |
Близькі до: |
курди, заза, белуджі, гілянці, талиші |
Мова | мазандеранська, фарсі |
Релігія | іслам (шиїзм) |
Література
- Народи Передньої Азії, М., 1957;
- Бартольді В. В., Місце Прикаспійських областей в історії мусульманського світу, [ Баку, 1925].
- Кисляков В. Н. Мазандеранци// Народи та релігії світу/Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Велика Російська Енциклопедія, 1999. С.598.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.