Мазепинці
Мазе́пинці — село в Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Дроздівської сільської ради. Розташоване над річкою Кам'янка. Родове село гетьмана України Івана Мазепи.
село Мазепинці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район/міськрада | Білоцерківський район | ||||
Громада | Білоцерківська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32020010100058705 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | XVI (1500) | ||||
Населення | 400 | ||||
Площа | 11 км² | ||||
Густота населення | 36 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 09130 | ||||
Телефонний код | +380 4563 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°54′42″ пн. ш. 29°59′03″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
172 м | ||||
Водойми | р. Кам'янка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Польова, 2-в | ||||
Карта | |||||
Мазепинці | |||||
Мазепинці | |||||
Мапа | |||||
|
На півночі межує із селом Сидори, на півдні — із селом Дрозди.
Історія села
Засноване в XVI столітті. Вперше згадується як хутір Кам'янець, який 1544 року, волею польського короля Сигізмунда I, було передано київському зем'янину Михайлу Мазепі[1] привілеєм від 15 червня 1572, виданим у Варшаві. На цьому місці він збудував село, назване згодом (уже після народження Івана Мазепи) Мазепинцями. Село перейшло його нащадку (імовірно сину) Миколі Мазепі, а згодом — Адаму-Стефану Мазепі як спадщина. 20 березня 1639 року на хуторі Кам'янці народився Іван Степанович Мазепа.[2]
Мазепами у селі було зведено Воскресенську церкву.
За переказом, після поразки виступу Івана Мазепи проти московського ярма і царя Петра І, за давніми переказами самого села, сюди привели декілька десятків козаків, закутих у кайдани, і московська кавалерія показово розтоптала їх копитами своїх коней.[джерело?] Сьогодні на тому місці — розоране поле і курган неподалік, насипаний в пам'ять про ту розправу.
За адміністративно-територіальними поділом XVIII ст. с. Мазепинці відносилося до Київського воєв., з [1795]р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Василькiвського пов. Київської губ.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Мазепинці (приписні сс.* Дрозди, Сидори) XVIII ст. - Київського воєв., з [1795]р. Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Василькiвського пов. Київської губ.; ХІХ ст. - Великополовецької волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаютья в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/maze_001.xml
Інформація про церкву - див. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/67449_cerkov-svyatogo-nikolaya-mazepincy.htm
Під часу Голодомору 1932—1933 років загинули 424 мазепинці.[3]
Сучасні Мазепинці
У 1994 році в селі встановлено перший у історії України пам'ятник Івану Мазепі роботи скульптора Євгена Горбаня.
Пізніше у селі було зведено Храм Святителя Миколая. 14 жовтня 2007 року церкву було освячено Предстоятелем Української православної церкви Київського Патріархату, патріархом Київським Філаретом за участі народних депутатів України, чиновників та громадськості.[4]
Поруч із храмом розташований Меморіальний комплекс парку козацької слави, що включає музей етнографії та старожитностей, ландшафтний етнографічний парк (курган, козацька вежа, млин, криниця-журавель, криниця, діюча корчма) та пам'ятник Івану Мазепі.
Населення — близько 400 жителів.
Особистості
У селі в родині священика сільської церкви св. Миколая (роки служби в церкві: 1858-1893) Григорія Іоанновича Черняхівського народилися три вчені-медики:
- хірург Черняхівський Михайло Григорович (1859–1922)
- гістолог Черняхівський Олександр Григорович (1869–1939)
- хірург Черняхівський Євген Григорович (1873–1938).
Цій родині у селі встановлено пам'ятник.
Сучасна символіка
Автор сучасного герба Мазепинців — І. Новіков:[5]
У червоному полі золотий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа золотою шестипроменевою зіркою, а зліва золотим півмісяцем вправо. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. |
Опис прапора Мазепинців:[6]
У червоному полотнищі жовтий хрест з розщепленим верхнім раменом, супроводжуваний справа жовтою шестипроменевою зіркою, а зліва жовтим півмісяцем вправо. Співвідношення сторін прапора 2:3. |
Галерея
- Храм Святителя Миколая
- Млин
- Криниця «журавель»
- Козацька вежа та криниця
- Курган із хрестом
- Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського
- Пам'ятник односельчанам, що загинули в роки німецько-радянської війни
- План-схема парку козацької слави
- Музей етнографії та старожитностей
- Корчма
Див. також
Примітки
- «… Враховуючи службу і шляхетський стан Михайла Мазепи, земянина нашого київського, надаємо йому листом нашим землі пусті, людьми неосаджені, що лежать коло р. Кам'яниці, починаючи від моста, по которому проходить великий гостинець, аж до урочища Погухова» (1572) // Сергій Павленко. Іван Мазепа. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 315 с.; іл. — С. 8.
- Сергій Павленко. Іван Мазепа. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 315 с.; іл. — С. 8-12.
- Село Дрозди — Міста і села України. Київщина[недоступне посилання з квітня 2019]
- Присяга перед гетьманом Мазепою — День, № 177, середа, 17.10.2007.
- Сучасний герб Мазепинців — Українська геральдика
- Прапор Мазепинців — Українська геральдика
Джерело
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- Мазепа і с. Мазепинці
- Mazepińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 183. (пол.).— S. 183—186. (пол.)