Черняхівський Олександр Григорович

Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (* 1 грудня 1869, Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) — † 22 грудня 1939) — український громадський діяч, лікар-гістолог.

Олександр Григорович Черняхівський
Олександр Черняхівський у випускному альбомі Київського медичного інституту (1924)
Олександр Черняхівський у випускному альбомі Київського медичного інституту (1924)
Народився 1 грудня 1869(1869-12-01)
с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 22 грудня 1939(1939-12-22) (70 років)
 СРСР
Країна  СРСР
Діяльність лікар
Alma mater Київський університет
Галузь медицина
Заклад Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий керівник Федір Ломинський
У шлюбі з Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна
Діти Черняхівська Вероніка Олександрівна

Життєпис

1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».

Від 1918 року професор Київського університету.

Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.

Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії – на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук[1]. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови[2].

Олександр Черняхівський з дружиною Людмилою та донькою Веронікою. Київ, 1925 р.

Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову «Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури» – Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»[3]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)[4].

У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазаначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року «Математичний словник (Т.1)» (Ф. П. Калинович), «Nomina anatomica Ucrainica», закінчується друком «Матеріали до ембріологічної термінології»… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років[5].

О. Черняхівський в 1920-ті роки.

Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем – керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.

Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.

Пам'ятник родині священика Григорія Черняхівського у селі Мазепинці

Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).

У 1934-1938 роках працював у Інституті клінічної фізіології АН УРСР та Інституті експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Проводив дослідження іннервації злоякісних пухлин. Також він дослідив ранню появу олігодендроглії в ембріогенезі.[6]

Перекладацтво

Перекладач художньої та наукової суспільної літератури:

Родина

Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.

Література

Посилання

Примітки

  1. Ганіткевич Ярослав. Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. – Львів: 2002. – c. 93
  2. Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с.122
  3. Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с. 388
  4. Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. – Львів, 2004. – с. 260
  5. Історія Національної Академії Наук України 1924-1928. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1998. – c. 239
  6. В. В. Галах. Науково-дослідна робота О. Г. Черняхівського в інституті експериментальної біології та патології ім. І. Мечникова та інституті клінічної фізіології АН УРСР (1934—1939) Історичні записки: зб. наук. праць / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2011. — Вип. 32. — С. 41–46
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.