Стефан-Адам Мазепа

Стефан-Адам Мазепа гербу Курч (?, Мазепинці — 1665) — український шляхтич, урядник Речі Посполитої, діяч козацької держави Богдана Хмельницького. Батько гетьмана Івана Мазепи.

Маєток і предки

Михайло Мазепа, батько або дід Стефана-Адама, у 1572 році отримав від правителя Речі Посполитої Сигізмунда II Августа підтвердження на володіння маєтністю Мазепинці, а від короля Генріха Валуа — привілей на село Пісочне біля Любомира (нині смт Ставище). Стрийко Стефана Мазепи Теодор брав участь у повстаннях Криштофа Косинського, Григорія Лободи та Семерія Наливайка — і його в 1597 році стратили у Варшаві.

Степана вперше згадують 14 травня 1638 р., коли за вбивство Яна Зеленського Люблінський трибунал засудив його на інфамію і смертну кару, але згодом цю справу йому вдалося залагодити[1].

У 1654 році Стефан Мазепа пристав до козаків і став білоцерківським городовим отаманом. Він не поспішав визнавати московське підданство, мріючи про рівноправний федеративний союз із Польщею. Щиро підтримував намагання гетьмана Івана Виговського скинути владу московського царя в Україні. У 1659 році Стефан Мазепа разом з Юрієм Немиричем та Г. Лісницьким очолював посольство до монарха Речі Посполитою із проханням надати військову допомогу проти російської армії, яка на той час рушила до України з метою придушити спротив.

Батько Стефана в 1659 році одержав від короля Яна ІІ Казимира не тільки підтвердження родового посідання в Мазепинцях, а й переведення їх з ленного володіння у дідизну, тобто у вічне володіння. Цьому сприяли, зокрема, гетьман І. Виговський та син Іван — тоді королівський паж. Іван Мазепа цей привілей подав 14 травня 1669 до володимирських гродських книг.

У молоді роки Стефан Мазепа брав активну участь у внутрішніх шляхетських чварах. У 1639 році його засуджено на інфамію (поставлено поза законом) і оголосили йому кару смерті та позбавлення шляхетства за вбивство шляхтича Зелінського. Стефану Мазепі довелося використати свої впливи й багато грошей, щоб через кілька років, помирившись з родиною вбитого, одержати ґлейт — охоронного листа Яна ІІ Казимира. 9 березня 1662 року цей король титулував Стефана Мазепу чернігівським підчашим, а 1663 року С. (А.). Мазепа знову був вилучений з-під юрисдикції будь-яких судів.[2]

Родина

Дружина — Марина Мокиєвська (1624—1707). Діти:

  • Іван (1639—1709)
  • Олександра

Примітки
  1. Кривошея В. В. Степан Мазепа і Білоцерківщина // Гілея: Збірник наукових праць. — К., 2009. — Вип. 25. — С. .
  2. Mazepińce… S. 185.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.