Мазунов Руслан Олександрович

Русла́н Олекса́ндрович Мазуно́в (нар. 26 січня 1979(19790126), с. Михайлючка, Шепетівський район, Хмельницька область, Українська РСР — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовик, миротворець, майор Збройних сил України, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Мазунов Руслан Олександрович
 Майор
Загальна інформація
Народження 26 січня 1979(1979-01-26)
Михайлючка, Хмельницька область
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (35 років)
Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому терористами вертольоті)
Alma Mater Васильківське ВАТУ
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Армійська авіація
Формування
 16 ОБрАА
Війни / битви

Миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився 1979 року в селі Михайлючка на Хмельниччині. З 1985 по 1996 рік навчався у Михайлюцькій середній школі. З дитинства мріяв літати, казав однокласникам, що «пролітатиме над селом і всім передаватиме привіт». Додатково займався фізикою, математикою та фізичною підготовкою. Вступив у Васильківське військове авіаційно-технічне училище, де за 4 роки навчання здобув професію бортового авіаційного техніка.

Направлений на службу в авіабригаду у м. Броди Львівської області, де швидко набув великого досвіду з експлуатації вертольотів. Брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту, — 2005, 2007 та 2009 року.

2011-го вийшов на пенсію за вислугою років у званні майора. Почав працювати у цивільній авіації в Ніжині на Чернігівщині — бортовим авіаційним техніком авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 мобілізований з резерву, — повернувся у бродівську бригаду.

Майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, в/ч А2595, м. Броди.

З квітня 2014 у складі екіпажу вертольоту виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[1][2][3].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[4][5].

Похований на кладовищі міста Броди, що по вул. Тернопільській.

Залишилися мати Надія Іванівна, дружина Ганна та двоє синів, — Михайло 2005 р.н. і Захар 2009 р.н.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[7].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[8][9].

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[10].

У вересні 2016 рішенням Шепетівської міської ради вул. Сергія Лазо в місті Шепетівка перейменовано на вулицю Руслана Мазунова[11].

В селі Михайлючка на будівлі Михайлюцької ЗОШ І–ІІІ ступенів встановлено меморіальну дошку випускнику школи Руслану Мазунову.

Примітки
  1. Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  2. У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  4. На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками. «Gazeta.ua». 4 липня 2014.
  5. Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
  6. Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
  8. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  9. На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
  10. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
  11. У Шепетівці дві вулиці перейменували на честь загиблих в АТО // Медіа-корпорація «Є», 7 вересня 2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.