Шингур Дмитро Васильович

Дмитро́ Васи́льович Шингур (нар. 21 липня 1981(19810721), смт Новопсков, Луганська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, миротворець, майор (посмертно) Збройних сил України, штурман вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.

Шингур Дмитро Васильович
 Майор
Загальна інформація
Народження 21 липня 1981(1981-07-21)
Новопсков, Луганська область
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (32 роки)
Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому терористами вертольоті)
Alma Mater Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Роки служби 2006-2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Армійська авіація
Формування
 16 ОБрАА
Війни / битви

Миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився 1981 року у Новопскові на Луганщині, в родині військового льотчика. Зростав разом зі старшим на 7 років братом Сергієм. Родина часто переїжджала, 1991 року, коли полк батька вивели з Угорщини, Шингури опинилася у Вапнярці на Вінниччині, де прожили 12 років. У Вапнярці Дмитро закінчив школу, а коли батько вийшов на пенсію — переїхали на Запоріжжя, у село Кінські Роздори Пологівського району. В дитинстві брати мріяли бути пожежними та десантниками, однак у старших класах остаточно визначилися з майбутньою професією військових льотчиків. У 2006 році Дмитро закінчив Харківське льотне училище (однокурсник Сергія Тітаренка[1]) та розпочав службу в авіаційній бригаді у місті Броди, в одній ескадрильї зі старшим братом Сергієм Шингуром.

Брав участь у миротворчій місії ООН в Ліберії у складі українського миротворчого контингенту, пройшов кілька ротацій.

Капітан, штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, в/ч А2595, м. Броди.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 у складі екіпажу вертольоту виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.

Обставини загибелі

24 червня екіпаж вертольоту Мі-8МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[2][3][4].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[5][6][7].

Похований у селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області, де живуть батьки. Посмертно присвоєне військове звання майора.

Залишились батьки Василь Іванович та Олександра Дмитрівна, брат Сергій — учасник АТО, дружина та двоє дітей: син Дмитро 2007 р.н., і донька Діана 2011 р.н.[8]

Нагороди

Вшанування пам'яті

У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[10].

24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[11][12].

У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[13].

В с. Кінські Роздори на Запоріжжі на будівлі сільської ради встановлено меморіальну дошку на честь Дмитра Шингура[14].

Примітки
  1. Неостанній бій майора Тітаренка // «Свобода», 3 липня 2015
  2. Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  4. На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  5. На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками. «8 корпус». Архів оригіналу за 26-07-2014. Процитовано 22 липня 2014.
  6. На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками. «Gazeta.ua». 4 липня 2014.
  7. Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
  8. Кліковка, Ганна (19 листопада 2015 року № 125 (19320)). Вхідчини у Школі Корфа. www.silskivisti.kiev.ua. «Сільські Вісті». Процитовано 22 серпня 2019.
  9. Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
  11. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  12. На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
  13. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
  14. В селі Кінські Роздори Запорізької області відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого в зоні АТО земляка(рос.) // «Факти», 2 лютого 2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.