Бєлкін Андрій Володимирович
Андрі́й Володи́мирович Бє́лкін (нар. 2 липня 1977, м. Алушта, Кримська область, Українська РСР, СРСР — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовик, миротворець, льотчик 1-го класу, підполковник Збройних сил України, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації. Загинув в ході російсько-української війни.
| Бєлкін Андрій Володимирович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Підполковник | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження |
2 липня 1977 Алушта, Кримська область | |||||
| Смерть |
24 червня 2014 (36 років) Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область(Загинув у збитому терористами вертольоті) | |||||
| Поховання | Радивилів | |||||
| Національність | росіянин | |||||
| Alma Mater | Харківський інститут льотчиків ВПС України | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |
Україна | |||||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |||||
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Армійська авіація | |||||
| Формування |
 | |||||
| Війни / битви | ||||||
| Командування | ||||||
| ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
.svg.png.webp){kind=small}
_ribbon_bar.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Народився 1977 року в місті Алушта Кримської області УРСР (тепер — Автономна Республіка Крим, з 2014 — окупована російськими військами). За національністю — росіянин[1]. Мріяв стати льотчиком ще з дитинства, тому після закінчення школи вступив до Харківського інституту льотчиків ВПС України, де здобув спеціальність «Льотна експлуатація та бойове застосування літальних апаратів».
Після закінчення інституту служив у Бродах на Львівщині, в авіаційному полку. Проживав із сім'єю в селі Балки Радивилівського району Рівненської області.
Налітав понад 1000 годин, з них 30 польотів по приладах, і 50 годин нальоту вночі. Починаючи з 2007 року проходив службу у складі українського миротворчого контингенту в Ліберії. 2012 року було чергове відрядження до Ліберії у складі 56-го окремого вертолітного загону 16-ї ротації Збройних сил України.
Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, в/ч А2595, м. Броди. Льотчик 1-го класу.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 виконував завдання із доставлення вантажів та особового складу в зоні проведення антитерористичної операції. Вивозив поранених із зони бойових дій, перевозив на борту лікарів, медикаменти, харчі та зброю, постійно брав участь у порятунку колег-військових та цивільного населення.
Обставини загибелі
24 червня екіпаж вертольоту Мі-8 МТ («63-й жовтий»), під командуванням підполковника Андрія Бєлкіна, доправив вантаж в район Слов'янська і забрав групу фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання в зоні проведення АТО. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу. Внаслідок влучення ракети вертоліт вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське) Слов'янського району, почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов і Олександр Кондаков.
О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[2][3][4].
Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 4 липня тіла льотчиків доставили літаком на аеродромі в Конюшкові, після чого з ними попрощались у Бродах, в клубі військової частини[5][6].
5 липня похований на кладовищі м. Радивилів. На похорон з Криму приїхала мати Андрія[7].
В селі Балки Радивилівського району залишилася дружина Надія та троє дітей: син 2000 р.н., та дві доньки 2002 і 2011 р.н.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ст. — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України (19.07.2014, посмертно)[8]
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» III ст.
- Медаль ООН «UNMIL»
- Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»
Вшанування пам'яті
Автор фото Тарас Дем'яненко
У травні 2015 в авіаційній військовій частини у Бродах відкрито меморіал військовим льотчикам, які загинули в районі Слов'янська 2 травня та 24 червня 2014 року. Військовослужбовці бригади відкрили 8 стел Алеї Слави, вкритих парашутами, з іменами та портретами полеглих товаришів[9].
24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[10][11].
У серпні 2017 на місці загибелі екіпажу гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний хрест з іменами бродівських льотчиків[12].
26 листопада 2016 в Каланчацькому районі Херсонської області біля траси Е97 (Каланчак — Армянськ) — з'їзд до села Ставки, у 6 км від адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, відбулося урочисте відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», де викарбувано 21 ім'я уродженців Криму, які у 2014—2016 роках загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України[13].
Примітки
- На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками. «8 корпус». Архів оригіналу за 26-07-2014. Процитовано 22 липня 2014.
- Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
- У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
- На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
- На Львівщині прощаються із загиблими вертолітниками. «Gazeta.ua». 4 липня 2014.
- Трирічна донька офіцера-льотчика, який загинув на Донбасі, вірить, що її тато став ангелом // «Сьогодні», 6 липня 2014
- На Рівненщині в останню дорогу провели офіцера, який боровся за Україну Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «Голосно», 7 липня 2014
- Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- У Бродах відкрито Алею Слави військових льотчиків, які загинули на Донбасі захищаючи Україну // Сайт Міністерства оборони України, 5 травня 2015
- На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
- На тому трагічному місці біля гори Карачун // Радивилів.info, 26 червня 2015
- На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Донецької ОДА, 22 серпня 2017
- Відбулося відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України» // Сайт Херсонської ОДА, 26 листопада 2016
Посилання
- Бєлкін Андрій Володимирович. Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Бєлкін Андрій Володимирович. Революція гідності. Війна. Рівненщина. Сайт пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017.
- Бєлкін Андрій Володимирович. Радивилівська РДА. 31 жовтня 2014.
- Сьогодні до Бродів доставлять тіла трьох військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції. Львівська обласна державна адміністрація. 4 липня 2014.
- Завтра на Рівненщині поховають підполковника, який загинув під час АТО. ЧаРівне. 4 липня 2014.
- В'ячеслав Петровський (9 вересня 2014). Наш біль і наша гордість: Авіатори не помирають — вони залишаються в небі. Газета «День».
- В'ячеслав Петровський (12 березня 2015). «63-й» завдання виконав!. «Військо України». Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.