Майданська Софія Василівна
Софія Василівна Майданська | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народилася |
7 вересня 1948 (73 роки) м. Азанка Свердловської області | |||
Громадянство |
![]() ![]() | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | прозаїк, поет, драматург, есеїст | |||
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
Мова творів | українська | |||
Премії | «Благовіст», імені Олеся Гончара | |||
|
Софі́я Васи́лівна Майда́нська (нар. 7 вересня 1948, м. Азанка Свердловської області) — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України (2004) [1].
Біографія
Середню та спеціальну освіту здобула в Чернівцях. Закінчила 1973 року Львівську консерваторію. Викладала з 1973 року в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (скрипка), потім у Київському інституті культури.
Закінчила Вищі літературні курси в Москві.
Член Спілки письменників України з 1979 року.
Нагороди і звання
- Заслужений діяч мистецтв України (2004),
- Орден княгині Ольги IІІ ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]
Творчість
- Збірки віршів:
- «Мій добрий світ» (1977),
- «Долоні континентів» (1979),
- «Похвала землі» (1981),
- «Терези» (1986),
- «Повноліття надій» (1988),
- «Освідчення» (1990),
- «Ввійди і ти у цей собор» (вибране, 1993),
- «Зійшло мені сонце печалі» (вибране, 2007).
- Повісті:
- «Про дівчинку, яка малювала на піску»,
- «По той бік студеного плину»,
- «Провідна неділя».
- Романи:
- «Землетрус»,
- «Діти Ніоби»,
- «In te speravi».
- Книги для дітей:
- «Їде мишка на машині» (1989),
- «Ой радуйся, земле» (1990),
- «Пригоди Галки Димарівни» (1991),
- «Христос воскрес» (1993).
- П'єси:
- «Чарівна шабля»,
- «Чалинка»,
- «Кривавий скарб»,
- «Зрада».
- Сценарії, лібрето:
- сценарій Першого фестивалю сучасної української пісні та популярної музики «Червона рута'89» (1989),
- сценарії для власноруч створеного театру поезії та музики українського бароко «Вертоград» (1990—1992),
- лібрето для ораторії «Святий Дніпро» (співавтор — композитор Валерій Кікта) до 40-річчя хору «Дніпро» в Едмонтоні (Канада) (1992),
- сценарій першої «Маланки» (карнавального свята) в Києві (1993),
- сценарій концертної програми до Дня Києва (1994),
- лібрето монументального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо» з нагоди ювілею Ніни Матвієнко (палац «Україна» в Києві) (1998),
- сценарій музично-сценічного дійства, присвяченого 1000-річчю української писемності (1999),
- постановка вечора «Щастя, де ти живеш?» до 270-річчя з дня народження Григорія Сковороди (2002),
- сценарій літературно-музичного вечора «Непереможна українська Брунгільда», присвяченого 130-річчю від дня народження Соломії Крушельницької (2003),
- сценарій і режисура літературно-музичної драми (фільм-моновистава) «Твої очі, як те море: листки обпалені коханням», поставленої на основі листів Івана Франка до Ольги Рошкевич, фрагментів повісті «Сойчине крило» та поезій зі збірки «Зів'яле листя» (2006).
- Есе «Шевченко і музика».
Окремим виданням вийшла книжка поезій в перекладі португальською мовою «RIO MONTES» (1998). Переклад здійснила Віра Вовк, українська письменниця в Бразилії.
Лауреат літературних премій «Благовіст» (1997) та імені Олеся Гончара (1998)[3], конкурсу Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих.[4]
Примітки
- Вони примножують славу столиці // Хрещатик. — 2004. — 14 квітня.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 23 січня 2019.
- Біобібліографічний покажчик Олеся Гончара // «[[Українська літературна газета]]», № 10(94) 17.05.2013. Архів оригіналу за 04.11.2013. Процитовано 02.11.2013.
- Конкурс Фонду ім. Петра і Лесі Ковалевих
Джерела
- Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 163; портрет.
- Письменники України: довідник. / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 177; портрет.
- Гусар Ю. Рветься серце до Рогізни [про Софію Майданську]/Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2015. — 27 черпня (№ 32). — С. 3, портрет.
Публікації
- «Розбите світло першої сльози…»; Похвала коноплям; «Важка, як сповідь, ця морська вода…»; Іван // Антологія української поезії. — Т. 6. — К., 1986. — С. 403—404; с. 402 — фото, біографічна довідка.
- «Колись було весело нам…» // Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. — С. 353—354; с. 353 — біографічна довідка.
- По той бік студеного плину: Оповідання // Березіль. — 1992. — № 3—4. — С. 26—47.
- Город-легенда // Новый мир. — 1982. — № 12. — С. 249—251.
- Долоні континентів: Поезії. — К.: Молодь, 1979. — 94 с.; портрет — с. 2, про автора — с. 92.
- Похвала землі: Поезії / Рецензент Н. О. Кащук. — К.: Радянський письменник, 1981. — 62 с.
Посилання
- Майданська Софія Василівна // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 276.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник
- Софія Майданська: Феномен повернення // Молодий буковинець[недоступне посилання з липня 2019]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.