Майданська Софія Василівна

Софія Василівна Майданська
Народилася 7 вересня 1948(1948-09-07) (73 роки)
м. Азанка Свердловської області
Громадянство  СРСР,  Україна
Національність українка
Діяльність прозаїк, поет, драматург, есеїст
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Мова творів українська
Премії «Благовіст», імені Олеся Гончара

Софі́я Васи́лівна Майда́нська (нар. 7 вересня 1948, м. Азанка Свердловської області) — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України (2004) [1].

Біографія

Середню та спеціальну освіту здобула в Чернівцях. Закінчила 1973 року Львівську консерваторію. Викладала з 1973 року в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (скрипка), потім у Київському інституті культури.

Закінчила Вищі літературні курси в Москві.

Член Спілки письменників України з 1979 року.

Нагороди і звання

  • Заслужений діяч мистецтв України (2004),
  • Орден княгині Ольги IІІ ст. (22 січня 2019) за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[2]

Творчість

  • Збірки віршів:
    • «Мій добрий світ» (1977),
    • «Долоні континентів» (1979),
    • «Похвала землі» (1981),
    • «Терези» (1986),
    • «Повноліття надій» (1988),
    • «Освідчення» (1990),
    • «Ввійди і ти у цей собор» (вибране, 1993),
    • «Зійшло мені сонце печалі» (вибране, 2007).
  • Повісті:
    • «Про дівчинку, яка малювала на піску»,
    • «По той бік студеного плину»,
    • «Провідна неділя».
  • Романи:
    • «Землетрус»,
    • «Діти Ніоби»,
    • «In te speravi».
  • Книги для дітей:
    • «Їде мишка на машині» (1989),
    • «Ой радуйся, земле» (1990),
    • «Пригоди Галки Димарівни» (1991),
    • «Христос воскрес» (1993).
  • П'єси:
    • «Чарівна шабля»,
    • «Чалинка»,
    • «Кривавий скарб»,
    • «Зрада».
  • Сценарії, лібрето:
    • сценарій Першого фестивалю сучасної української пісні та популярної музики «Червона рута'89» (1989),
    • сценарії для власноруч створеного театру поезії та музики українського бароко «Вертоград» (1990—1992),
    • лібрето для ораторії «Святий Дніпро» (співавтор — композитор Валерій Кікта) до 40-річчя хору «Дніпро» в Едмонтоні (Канада) (1992),
    • сценарій першої «Маланки» (карнавального свята) в Києві (1993),
    • сценарій концертної програми до Дня Києва (1994),
    • лібрето монументального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо» з нагоди ювілею Ніни Матвієнко (палац «Україна» в Києві) (1998),
    • сценарій музично-сценічного дійства, присвяченого 1000-річчю української писемності (1999),
    • постановка вечора «Щастя, де ти живеш?» до 270-річчя з дня народження Григорія Сковороди (2002),
    • сценарій літературно-музичного вечора «Непереможна українська Брунгільда», присвяченого 130-річчю від дня народження Соломії Крушельницької (2003),
    • сценарій і режисура літературно-музичної драми (фільм-моновистава) «Твої очі, як те море: листки обпалені коханням», поставленої на основі листів Івана Франка до Ольги Рошкевич, фрагментів повісті «Сойчине крило» та поезій зі збірки «Зів'яле листя» (2006).
  • Есе «Шевченко і музика».

Окремим виданням вийшла книжка поезій в перекладі португальською мовою «RIO MONTES» (1998). Переклад здійснила Віра Вовк, українська письменниця в Бразилії.

Лауреат літературних премій «Благовіст» (1997) та імені Олеся Гончара (1998)[3], конкурсу Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих.[4]

Примітки

Джерела

  • Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 163; портрет.
  • Письменники України: довідник. / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. ISBN 5-7707-9062-8. — С. 177; портрет.
  • Гусар Ю. Рветься серце до Рогізни [про Софію Майданську]/Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2015. — 27 черпня (№ 32). — С. 3, портрет.

Публікації

  • «Розбите світло першої сльози…»; Похвала коноплям; «Важка, як сповідь, ця морська вода…»; Іван // Антологія української поезії. — Т. 6. — К., 1986. — С. 403—404; с. 402 — фото, біографічна довідка.
  • «Колись було весело нам…» // Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. — С. 353—354; с. 353 — біографічна довідка.
  • По той бік студеного плину: Оповідання // Березіль. — 1992. — № 3—4. — С. 26—47.
  • Город-легенда // Новый мир. — 1982. — № 12. — С. 249—251.
  • Долоні континентів: Поезії. — К.: Молодь, 1979. — 94 с.; портрет — с. 2, про автора — с. 92.
  • Похвала землі: Поезії / Рецензент Н. О. Кащук. — К.: Радянський письменник, 1981. — 62 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.