Майкопський відділ

Майкопський відділ — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії й Кубано-Чорноморської області РРФСР, яка існувала у 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Майкоп.

Майкопський відділ

Герб
Центр Майкоп
Утворено 1869
Площа 14 613,6
Населення 283 117[1] осіб (1897)

Географія

Відділ займав південну частину Кубанської області, через Головний Кавказький хребет межував з Чорноморською губернією.

На території колишнього Майкопського відділу нині розміщується більша частина республіки Адигея, а також частини Бєлорєченського, Апшеронського та Мостовського районів Краснодарського краю.

Історія
  • Утворений 1869 року як Майкопський повіт у складі Кубанської області.
  • 27 січня 1876 року частина території повіту була виділена до новоутворених Закубанського та Кавказького повітів.
  • З 1888 року — Майкопський відділ.
  • Після встановлення радянської влади на Кубані у березні 1920 року Майкопський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області.
  • 27 липня 1922 року за рахунок частини території Майкопського та Краснодарського відділів, населеної адигейцями, була утворена Черкеська (Адигейська) автономна область з центром у місті Краснодар.
  • 2 червня 1924 року була ліквідована Кубано-Чорноморська область та всі відділи, що входили до неї. Більша частина території Майкопського відділу увійшла до складу Майкопського округу Південно-Східної області.

Адміністративний устрій

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило місто Майкоп і 18 волостей:

  1. Абадзехська,
  2. Апшеронська,
  3. Бєлорєченська,
  4. Бжедуховська,
  5. Велика
  6. Гіагінська,
  7. Губська,
  8. Гурійська,
  9. Дагестанська,
  10. Дондуковська,
  11. Майкопська,
  12. Новосвободна,
  13. Переправна,
  14. Псебайська,
  15. Пшехська,
  16. Рязанська,
  17. Хадиженська,
  18. Ярославська.

Населені пункти

Найбільші населені пункти (населення[2], кінець XIX століття):

Населення

Національний склад відділу 1897 року:

Національність Чисельність[3],
чол.		 Доля від усього
населення, %
росіяни 161 230 56,9
українці 88 588 31,3
адигейці та черкеси 13 892 4,9
кабардинці 5 851 2,1
білоруси 3 573 1,3
інші 9 983 3,5
Разом: 283 117 100,00

Розподіл населення за статевою ознакою[3]:

  • чоловіки — 143 979 (50,9 %)
  • жінки — 139 138 (49,1 %)

Примітки
  1. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 29 липня 2012.
  2. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  3. Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Розподіл населення за рідною мовою та повітам Російської імперії. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 29 липня 2012.

Література
  • рос. дореф. Кубанская область. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1882 года. Сборникъ свѣдѣній о Кавказѣ, томъ VIII. Изданъ Кавказскимъ статистическимъ комитетомъ под редакціею редактора комитета, Н. Зейдлица. Тифлисъ. 1885
  • Основні адміністративно-територіальні перетворення на Кубані (1793—1985 рр.) / Укл.: Азаренкова, Бондар, Вертишева. — Краснодар : Краснодарське кн. вид-во, 1986. — 394 с.

Посилання

Шаблон:Кубанська область

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.