Майоренко Станіслав Олексійович

Станісла́в Олексі́йович Майо́ренко (2 травня 1962, с. Антонівка, Шполянський район Черкаська область — 29 жовтня 2015, Сватове, Луганська область) — учасник АТО, солдат. Сапер інженерно-саперного відділення 2-ї інженерної роти 12 окремий полк оперативного забезпечення, в/ч А3814 (Новоград-Волинський). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Майоренко Станіслав Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 2 травня 1962(1962-05-02)
Антонівка
Смерть 29 жовтня 2015(2015-10-29) (53 роки)
Сватове
Поховання Шполянський район
Військова служба
Роки служби 2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Інженерні війська
Формування
 12 ОПОЗ
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 2 травня 1962 року в селі Антонівка Черкаської області[1][2].

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.

У серпні 2015 року Шполянським районним військовим комісаріатом Черкаської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив сапером інженерно-саперного відділення 2-ї інженерної роти 12-го окремого полку оперативного забезпечення Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А3814, місто Новоград-Волинський Житомирської області)[1].

З осені 2015 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України[1].

Загинув 29 жовтня 2015 року під час пожежі, яка сталася внаслідок вибуху боєприпасів на польовому складі ЗСУ у місті Сватове, Луганська область. Разом із Станіславом загинули Тарас Ковальський та Анатолій Артеменко (тіла Артеменка та Майоренка знайшли 2 листопада)[1][2].

5 листопада 2015 року похований на кладовищі села Антонівка, Шполянський район, Черкаська область[1][3].

Залишилася мати, син (також учасник АТО) та донька.

Нагороди

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки
  1. Майоренко Станіслав Олексійович. ukraine-memorial.org. Український меморіал. Процитовано 29 жовтня 2021.
  2. Майоренко Станіслав Олексійович. memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Процитовано 21 вересня 2016.
  3. Майоренко Станіслав Олексійович - НЕБЕСНА ГВАРДІЯ. НЕБЕСНА ГВАРДІЯ. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
  4. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.