12-й окремий полк оперативного забезпечення (Україна)

12-й окремий полк оперативного забезпечення (12 ОПОЗ, в/ч А3814, пп В2381) — формування інженерних військ Сухопутних військ України, створене у 1994 році на базі 1591-го інженерного полку.

12-й окремий полк оперативного забезпечення
Нарукавний знак полку
Засновано 1 грудня 1994
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Інженерні війська
У складі ОК «Північ»
Гарнізон/Штаб  Житомирська область,
м.Новоград-Волинський
Гасло «Завжди попереду!»
Війни/битви

Миротворча місія України в Косово
Російська агресія проти України

Командування
Поточний
командувач		 полковник
Микола Борісов

Історія

Після розпаду СРСР у 1992 році 1591-й окремий інженерний батальйон перейшов під юрисдикцію України.

1 грудня 1994 року на підставі директиви командувача Прикарпатського військового округу 1591-й окремий інженерно дорожньо-мостобудівельний батальйон був реформований у 12-й інженерний полк. Першим командиром полку, наказом Міністра оборони України, було призначено підполковника Лещенка Юрія Івановича.

Полк активно бере участь у різноманітних навчаннях, серед яких «Реакція-2005», «Чисте небо-2006», «Артерія-2007», «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011», «Перспектива-2012». З 2008 року та вже п'ять років поспіль частина є незмінним учасником українсько-американських командно-штабних навчань «Rapid Trident» на Яворівському загальновійськовому полігоні. Інженерно-саперна рота полку пройшла першу і другу оцінку НАТО, за результатами якої визнана сумісною з підрозділами Альянсу та ввійшла до спільного фонду оперативних сил і можливостей НАТО[1].

Військовослужбовці частини під егідою ООН виконують миротворчі завдання по всьому світу, в тому числі в Лівані, Сьєрра-Леоне та Іраку. 7 інженерів полку залучені до складу миротворчої місії в Ліберії[2]. Український підрозділ в складі міжнародного контингенту в Косово налічував 28 саперів, мінно-розшукову собаку Лайс та 13 одиниць техніки під командуванням капітана Андрія Братащука[3]. В Косово військовослужбовці розміщувалися на військовій базі КФОР «Марешаль де Латре». За бездоганне виконання службових обов'язків та активну участь в миротворчій діяльності українські інженери були нагороджені медалями НАТО, церемонія відбулась на військовій базі «Film city» за участі командуючого силами КФОР генерал-майора італійської армії Сальваторе Фаріна[4].

Неодноразово військовослужбовці брали активну участь у ліквідації наслідків погодних умов у різних місцях України, пожеж на артилерійських складах у Лозовій та Новобогданівці, відновлювали знесені повенями мости й греблі, допомагали розчищати дороги, розміновували місцевість та знищували вибухонебезпечні предмети.

Починаючи з 2006 року, силами полку було побудувано 10 мостів, зокрема за 2009—2013 роки: 96-метровий у селі Вітковичі Березнівського району на Рівненщині, 64-метровий через річку Тетерів в селі Ставки Радомишльського району на Житомирщині та 53-метровий через р. Стохід в селі Березичі Любешівського району на Волині.

У військовій частині активно займаються шефською роботою, зокрема за полком закріплені Новоград-Волинська школа-колегіум та школа-інтернат.

Переформування

У грудні 2013 року, 12-й інженерний полк та 144-й окремий батальйон РХБЗ реорганізовані у 12-й окремий полк оперативного забезпечення[5].

Російсько-українська війна

У березні 2014 року після інтервенції російських військ до Криму, особовий склад полку приступив до облаштування фортифікаційних споруд та мінно-вибухових загороджень на адміністративному кордоні з тимчасово окупованим півостровом, що дозволило тоді запобігти дестабілізації південних регіонів України.[6]

З початком війни на сході України зведені підрозділи інженерної частини тривалий час пліч-о-пліч з десантниками 95-ї окремої аеромобільної бригади тримали оборону позицій на горі Карачун, визволяли Слов’янськ і Краматорськ, будували мости через річку Сіверський Донець, які потім рятували життя багатьох українських воїнів, утримували мінні поля, облаштовували позиції та здійснювали інженерну розвідку в найнебезпечніших місцях лінії фронту. Військовослужбовці полку виконували завдання у Амвросіївці, Старогнатівці, луганському та донецькому аеропортах, Дебальцевому.[6]

Командування
  • полковник Лещенко Ю. І.;
  • полковник Пекельний В. Л.;
  • полковник Герега Д. М.;
  • полковник Борісов М. М.[7]

Втрати
  • 18 вересня 2014 року загинув під час встановлення мінних загороджень в районі виконання бойових завдань старший сержант 12-го полку Василь Подолянчук.
  • Артеменко Анатолій В'ячеславович, солдат, 29.10.2015
  • Майоренко Станіслав Олексійович, солдат, 29.10.2015
  • Шепель Ігор Вікторович, солдат, 3 листопада 2014, під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій
  • Банчук Олег Петрович, 15 січня 2015[8]
  • Шельмук Анатолій Володимирович, прапорщик, 11 лютого 2015, помер від поранень
  • Штильов Сергій Степанович, 11 лютого 2015, солдат, помер у розташуванні військової частини під час ротації[9]
  • командир відділення Гордін Володимир Павлович, 5 травня 2016[10]
  • солдат Косован Олег Володимирович, 24 червня 2016[11]
  • прапорщик Яворський Олександр Тарасович, 15 грудня 2016[12]
  • старший солдат Карпика Олександр Віталійович, 13 травня 2020

Див. також

Примітки
  1. Репід Трайдент - 2011 – інженерно-саперна рота 12-го інженерного полку готується до екзамену на професійність. Сайт 8 армійського корпусу. Процитовано 25 вересня 2014.[недоступне посилання з грудня 2018]
  2. Новини 12 інженерного полку. Сайт міста Новоград-Волинського. Процитовано 25 вересня 2014.
  3. Український інженерний підрозділ відправлено у Косово. Сайт 8 армійського корпусу. Процитовано 25 вересня 2014.[недоступне посилання з грудня 2018]
  4. Украинских военных инженеров в Косово наградили медалями НАТО. Сайт 8 армійського корпусу (рос.). Архів оригіналу за 30-08-2014. Процитовано 25 вересня 2014.
  5. 8-й армійський корпус на Ukrmilitary.com
  6. » Полк Борісова. viysko.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 17 червня 2017.
  7. Молоді воїни склали Військову присягу
  8. Банчук Олег Петрович. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 3 квітня 2017.
  9. Штильов Сергій Степанович
  10. Книга пам'яті
  11. Книга пам'яті
  12. Книга пам'яті

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.