Макошине

• Макошинський заказник
• Макошине (заповідне урочище)
• Круча (заказник)
• Озеро «Гайтан» (пам'ятка природи)
• Топильне (пам'ятка природи)

Макошине відноситься до стародавніх слов'янських поселень, його назва походить від язичницького (одні джерела) та давньослов'янського божества Макош — покровительки родючості та жіночої плодовитості, що символізувала собою берегиню роду. На честь цієї богині і було назване селище Макошине.

На місці сучасного селища існувало місто Хоробор, яке вперше згадується в літописі під 1153 роком. В літописі під 1234 роком є запис: «Приде ко Владимиру, и поседоста Чернигову, и приде к ним Мстислав Глібович, остуда же придота пліоничи землю, поселю та гради многи по Десне, ту же взята Хоробор, и Сновск, и Сосняку, иним гради, и придота же поять Чернигову».

В кінці 14 століття по сусідству з Хоробором на березі Десни утворилося село Макошине. В 16 столітті два поселення злилися в одне. Востаннє Хоробор згадується на початку 16 століття як велике село, що налічувало 100 дворів. В 17 столітті Макошине згадується як містечко і як «велике городище».

На початку 17 століття на території Макошине було засновано два монастирі:

• чоловічий — Макошинський Миколаївський у 1650 році одержав маєтності від Адама Киселя та його брата Миколи. Деякий час був закритий. Відновлений у 1660 році. Первісно дерев'яний. У 1687—1703 роках збудовано на місці попереднього мурований Миколаївський собор, 1765 році — муровану огорожу, 1772 році — трапезну з Петропавлівською церквою. У 1781 році розпочато будівництво нового Миколаївського собору. У 1786 році монастир закрито. У 1798 році частково розібраний для будівель Домницького монастиря Різдва Богородиці. Не зберігся.
• жіночий — Макошинський Покровський, заснований у 1640 році Адамом Киселем. За описом 1781 року у монастирі — дерев'яна Покровська церква на честь митрополита Київського Петра Могили, келії. Закритий у 1786 році. Не зберігся.

1825 року в макошинському маєтку графа Олександра Кушелєва-Безбородька було закладено плантації цукрового буряка та влаштований один з перших в Україні цукрозаводів.[3]

З дня виникнення і до сучасності селище переживало всі події, які відбувалися в Україні. До цих подій відносимо: реформи 1861 року, коли переважна більшість жителів були кріпаками графа Мусіна-Пушкіна, Соболевського, Яновського. Заворушення серед селян і робітників у жовтні 1905 року. Під час Німецько-радянської війни 790 жителів захищали Батьківщину в лавах Чорної Армії. У 1927 році споруджено обеліск на честь комуністичних окупантів. У 1948 році встановлено обеліск на братських могилах радянських воїнів, що загинули в боях за визволення селища від німецьких військ.

У 1918 році в приміщенні панської економії був відкритий Народний будинок і організований перший драматичний гурток з кількістю учасників у 18 чоловік. На репетиції часто ходили пішки у Куковичі до артиста Юркевича Петра Павловича. Перша п'єса поставлена Макошинським драматичним гуртком взимку 1919 року мала назву «Повернуся із Сибіру». В 1922 році народний будинок був перейменований в Селянський будинок (сільбуд). Драмгурток збільшується. До нього вступили 16 чоловік. Були поставлені нові п'єси. Серед них «Сорочинський ярмарок», «Дай серцю волю — заведе в неволю», «Ой не ходи, Грицю…», та інші. Всього 14 п'єс.

У 1930 році створено хоровий колектив Будинку культури. З 1976 року хор дав більше як 500 концертів. У 1983 році колектив займає II місце в огляді-конкурсі «З піснею по життю», присвяченому 40-річчю визволення Чернігівщини від німецьких загарбників, а також стає кандидатом на присвоєння звання «Самодіяльний народний». У жовтні 1985 році хору було присвоєно звання «Самодіяльний народний». В цьому ж році хор «Полісся» стає лауреатом І Всесоюзного огляду самодіяльної творчості. 1983—1985 роках, присвяченого 40-річчю Великої Перемоги, нагороджений дипломом лауреата. У квітні 1988 року, а також у жовтні 1991 року колектив підтверджує «Самодіяльний народний». У 1987 році хор нагороджений дипломом лауреата II Всесоюзного фестивалю народної творчості.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 23 жителі селища[4].

У 1939 році назва «сільбуд» перейменовується на колгоспний будинок «колбуд» і переміщується в приміщення колишньої єврейської синагоги. Під час окупації в 1942 році приміщення колбуд було розібрано німецькими окупантами.

У 1976 році відкрився новий будинок культури. В 1976 році розпочав своє існування жіночий вокальний ансамбль «Молодички». У 1982 році ансамбль зайняв І місце в районі, як обрядовий. У 1985 році II місце на обласному галузевому огляді.

До революції в Макошино було тільки дві початкові школи: земська, відкрита в 1882 році, та залізнична — 1908 році. В них навчалося від 120 до 130 хлопчиків. У 20-х роках було створено дві школи з ліквідації неписемності серед дорослого населення та одну школу для малописьменних.

На початку 30-х років було створено 2 семирічки і одну початкову школу. Восени 1936 року одну із семирічок реорганізовано в середню школу. На 1995 рік в школі навчалося 420 учнів, 22 класи, навчальний процес проходив у дві зміни. У школі працював 41 вчитель, з них два сумісники.

Макошинський аматорський цирк був першою ластівкою циркового мистецтва в області. Народився він на початку 80-х. А в 1989 році, наприкінці жовтня, колектив отримав звання зразкового.

Доречно згадати про «Білу кручу», саме тут шведський король Карл XII переправляв своє військо через річку Десна, йдучи на зустріч гетьману Мазепі.

• Тарнопільський Микола Гаврилович (1891—†?) — підполковник Армії УНР.
• Капшученко Микола Васильович (1889—1959) — священик, протоієрей Андріївської церкви в місті Києві, батько оперної співачки Раїси Окіпної; в 1930-х роках служив у селі священиком.
• Олекса Гнатович Десняк (1909—1942) — український радянський письменник, навчався у Макошинській семінарії.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Makoszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 928. (пол.)
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
• Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)