Макс Бастіан

Макс Бастіан (нім. Max Bastian; 28 серпня 1883, Шпандау 11 березня 1958, Вільгельмсгафен) — німецький офіцер, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Макс Бастіан
нім. Max Bastian
Адмірал Бастіан (2 січня 1943).
Народився 28 серпня 1883(1883-08-28)
Spandaud, Шпандау, Берлін, Німецька імперія
Помер 11 березня 1958(1958-03-11) (74 роки)
Вільгельмсгафен, Verwaltungsbezirk Oldenburgd, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність суддя, Адмірал
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Адмірал
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Ганзейський Хрест (Любек)
Орден дому Гогенцоллернів
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Срібна медаль Свободи (Фінляндія)
Пам'ятна медаль визвольної війни
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Біографія

1 квітня 1902 року вступив у кайзерліхмаріне. Закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом. З 27 листопада 1904 року служив на важкому крейсері «Ганза». З 1 жовтня 1905 року — вахтовий офіцер канонерського човна «Лукс». 21 листопада 1906 року переведений на лінійний корабель «Швабія». З 4 квітня 1907 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Кайзер Фрідріх III», з 1 жовтня 1907 року — на лінійному кораблі «Кайзер Барбаросса». З 1 жовтня 1908 року — ротний офіцер і офіцер військового суду 1-ї кораблебудівної дивізії. З 15 вересня 1910 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Пруссія». У 1912-14 роках пройшов курс навчання в Морський академії. 1 липня 1914 року призначений для особливих доручень до інспекції військово-морських навчальних закладів.

Учасник Першої світової війни. З 2 серпня 1914 року — вахтовий офіцер на легкому крейсері «Амазон», з 23 жовтня 1914 року — прапор-лейтенант штабу дивізії берегової оборони Балтійського моря. З 25 квітня 1915 року — на різних посадах в Адмірал-штабі: офіцер штабу 2-го адмірала розвідувальних сил на Балтиці, 3-й офіцер штабу 4-ї розвідувальної групи і командувача мінними силами на Балтиці (з 15 січня 1916), 2-й офіцер штабу командувача розвідувальними силами на Балтиці (з 4 червня 1916), штабу командувача ВМС в Курляндії (з 25 січня 1918), штабу спеціального з'єднання на Балтиці (з 23 лютого 1918), 1-й офіцер штабу командувача на Балтиці (з 1 червня 1918).

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 28 січня 1919 року — офіцер зв'язку ВМС в прикордонному командуванні «Північ». У серпні-вересні 1919 року — співробітник Архіву ВМФ. З 16 вересня 1919 року — 2-й офіцер штабу морської станції «Остзее». 24 квітня 1920 року переведений в Морське управління, 15 червня 1923 року — в Архів ВМФ. 1 квітня 1924 року призначений навігаційним офіцером на лінійний корабель «Брауншвейг». З 4 січня 1926 року — 1-й офіцер штабу флоту. З січня 1928 року — командир лінкора «Сілезія». 23 вересня 1929 року — призначений керівником Бюджетного відділу ВМФ в складі Міністерства рейхсверу. Один з керівників таємного відродження німецького ВМФ. З 1 жовтня 1932 року — командувач лінійними кораблями. З 2 жовтня 1934 року — 2-й адмірал військово-морської станції «Остзее». 27 вересня 1935 року призначений начальником Загального управління Морського керівництва (потім ОКМ). Під час чищення вищого командного складу в початку 3 квітня 1938 року втратив свій пост і був переведений до резерва.

12 вересня 1939 року призначений президентом Імперського військового суду. 31 жовтня 1944 року переданий в розпорядження Карла Деніца. 30 листопада 1944 року звільнений у відставку.

Звання

Нагороди

Див. також

Література

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.