Малинки

село Малинки
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район/міськрада	Погребищенський
Рада	Педосівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA05020210260054643
Облікова картка	Малинки
Основні дані
Населення	350
Площа	1,62 км²
Густота населення	216,049 осіб/км²
Поштовий індекс	22209
Телефонний код	+380 4346
Географічні дані
Географічні координати	49°26′47″ пн. ш. 29°11′03″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	260 м
Водойми	р. Рось
Місцева влада
Адреса ради	22209, с. Педоси, вул. Центральна, 10
Карта
	Малинки
	Малинки
Мапа

Мали́нки — село в Україні, у Погребищенському районі Вінницької області. Розташовані за 7 км від районного центру, за 8 км від залізничної станції Погребище Перше.[1] Населення становить 350 осіб. В минулому, — у другій половині 20 століття — село було центром сільської ради.

Географія

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Росі.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкала 442 особи, налічувалось 65 дворових господарств, існували православна церква та постоялий будинок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (400 чоловічої статі та 402 — жіночої), з яких 626 — православної віри, 171 — римо-католицької[3].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[4]

На початку 1970-х років в селі була розміщена бригада колгоспу ім. Щорса, за якою було закріплено 1570 га землі, у тому числі 1060 га орної. Провідними галузями виробництва були рільництво й тваринництво. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека.[1]

Населення

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 349 особи,[5] із них 99,71 % зазначили рідною мову українську, 0,29 % — російську.[6]

Населення Малинок в різні роки
Рік	1897[3]	~1900	~1902	~1972[1]	1989[7]	2001[5]
Кількість осіб	802			622	328	349

Видатні уродженці

Консовський Михайло Владиславович — Герой Соціалістичної Праці.

Посилання

Погода в селі Малинки

Примітки

Малинки. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 529.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)
Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.
Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 28 лютого 2019.
Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.

Література

Мали́нки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[А-1] Малинки. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 529.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[W-3] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)

[V-4] Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.

[П2001-5] Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.

[6] Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 28 лютого 2019.

[7] Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.