Малинська волость (Радомисльський повіт)

Малинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у містечку Малин.

Малинська волость
Центр Малин
Площа 43 722 (1886)
Населення 9831 осіб (1886)
Густота 20.6 осіб / км²
Наступники Малинський район

Станом на 1886 рік складалася з 18 поселень, 15 сільських громад. Населення — 9831 особа (4977 чоловічої статі та 4854 — жіночої), 1011 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 1587410643
Приватної власності 275297191
Казенної власності 10771
Іншої власності 212147
Загалом 4372218052

Поселення волості:

  • Малин — колишнє власницьке містечко при річці Ірша за 35 версти від повітового міста, 781 особа, 89 дворів, православна церква, костел, католицька каплиця, синагога, 5 єврейських молитовних будинків, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 4 постоялих будинки, 59 лавки, базари, 5 ярмарків на рік: 2 лютого, 23 квітня, 15 серпня, 26 вересня та 26 жовтня, водяний млин, 2 шкіряних заводи. За версту — німецька колонія Малиндорф із 138 мешканцями та кирхою. За версту паперова фабрика. За 2 версти — смоляний завод. За 7 верст — цегельний завод. За 12 верст — винокурний завод із постоялим будинком і водяним млином. За 12 верст — залізоплавний завод Білий Берег.
  • Баранівка — колишнє власницьке село при річках Диківка та Різня, 736 осіб, 102 двори, школа, постоялий будинок.
  • Ворсівка — колишнє власницьке село, 697 осіб, 102 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Любовичі — колишнє власницьке село при річці Мутвиця, 556 осіб, 79 дворів, постоялий будинок, лавка.
  • Пинязевичі — колишнє власницьке село при річці Ірша, 1150 осіб, 186 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Пиріжки — колишнє власницьке село при болоті, 610 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Чоповичі — власницьке село, 6250 осіб, 1200 дворів, православна церква, церковно-парафіяльна школа, 7 водяних млинів, 7 вітряків, паровий млин, аптека, фельдшер, 2 постоялих двори.

Старшинами волості були:

  • 1909 року Захар Костюченко[2];
  • 19101912 роки Костянтин Арсенович Мелещенко[3][4];
  • 19131915 роки Андрій Самійлович Федосенко[5][6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.