Малків

Історія

За королівською люстрацією 1589 р. Малків — село округи Крилів Белзького повіту Белзького воєводства у володінні Мендзижечка налічувалось 8 і 1/4 ланів оброблюваної землі, 4 загородників, 1 ремісник, 6 коморники з тягловою худобою, 7 коморників без худоби і 2 вільні ділянки.[2]

У 1620 р. в селі вже була греко-католицька Стрітенська церква, яка належала до парафії в Шиховичах, а пізніше була парафільною Холмської єпархії і яку в 1875 р. відібрала російська влада і віддала Російській православній церкві, поміняла внутрішнє облаштування і перейменувала на церкву Архангела Михаїла.

За переписом 1905 р. у Крилові було 145 будинків і 776 мешканців (580 православних, 181 римо-католик і 15 юдеїв). У 1905—1908 рр. за указом царя ті греко-католики, які відмовлялися належати до Російської православної церкви, через заборону греко-католицької церкви перейшли до римо-католицької і стали латинниками, у Малкові їх налічувалось 33 особи.[3] У 1907 р. українська громада збудувала другу дерев'яну церкву — св. Духа, стару ж використовували як каплицю при цвинтарі. У 1915 р. більшість українців були вивезені перед наступом німецьких військ в околиці Саратова, звідки повертались уже після закінчення війни. Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. закрили церкву св. Духа.

У 1921 р. польський перепис нарахував 128 будинків і 725 жителів, з них 438 православних, 266 римо-католиків і 21 юдей. Далі поляки населяли околиці польськими колоністами і з села виділилися в окремі села присілки Малків Новий і Малків-Колонія (1924).

Польська влада з метою асиміляції українців 14 липня 1938 р. зруйнувала обидві церкви. Для зруйнування церкви привезли польську бригаду під охороною 40 поліцаїв, побоями розігнали селян, які у відповідь кидали камінням і потрощили машину, та все ж за дві години церкви були зруйновані зі знищенням усього внутрішнього облаштування. Під час Другої світової війни українці відбудували невеличку церкву, але в 1944 р. поляки її спалили. Енколпіон зі зруйнованої церкви Малкова (реліквія з першої половини XIII ст.) був викуплений на базарі варшавським колекціонером і переданий до музею в Замості.

14 лютого 1944 р. польські шовіністи з Батальйонів хлопських під командуванням уродженця Малкова майора Станіслава Басая здійснили напад на село з убивствами українців.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 110 28 68 14
Жінки 98 23 45 30
Разом 208 51 113 44

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малків

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 220.
  3. Ukaz Tolerancyjny — 1905 r.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.