Малкіель Яків Львович

Яків Львович Малкіель (22 липня 1914, Київ 24 квітня 1998, США)[3] — американський етимолог і філолог, фахівець з романських мов, зокрема, латинської та іспанської. Його спеціальністю була розробка латинських слів, коренів, префіксів та суфіксів сучасними романськими мовами, зокрема іспанською. Він був засновником журналу «Романська філологія» (Romance Philology).

Малкіель Яків Львович
Народився 22 липня 1914(1914-07-22)[1][2][…]
Київ, Російська імперія
Помер 24 квітня 1998(1998-04-24)[1][2][…] (83 роки)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1]
Країна  США
Діяльність мовознавець, etymologist, філолог, романіст
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Посада president of the Linguistic Society of Americad
Членство Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Марія Роса Ліда де Малкіель
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1948)

почесний доктор Університету Саламанкиd (1991)

Біографія

Народився в Києві в заможній єврейській родині. Батьки — банкір Лев Малкіель і Клара Мойсеївна Зайцева. По материнській лінії був родичем київських фабрикантів Зайцевих, по батьківській лінії — московських і петербурзьких фабрикантів й підрядників Малкіелів.[4] Онук київського цукропромисловця Мойсея Йоновича Зайцева, племінник швейцарського економіста Мануеля Мойсейовича Зайцева (Manuel Saitzew, 1885—1951).

Виріс і навчався Яків у Берліні. З раннього дитинства цікавився літературою, вивчав лінгвістику в Гумбольдтовському університеті, відомому як Університет Фрідріха-Вільгельма. У 1940 році його сім'я емігрувала з нацистської Німеччини[5].

У 1943 році Якову Львовичу запропонували спочатку тимчасову посаду в Університеті Каліфорнії в Берклі, потім постійну на посаді професора. Він викладав до 1983 року на відділеннях іспанської мови, а потім лінгвістики[5]. У 1948 році вступив у шлюб з філологом з Аргентини, професором Марією Росою Ліда (після заміжжя де Малкіель).

Сім'я

  • Двоюрідний брат Якова манхеттенський юрист та політик Леон Ендрю Малкіель (англ. Leon Andrew Malkiel 1866—1932) — балотувався на пост верховного прокурора штату Нью-Йорк в 1904 році і на пост судді апеляційного суду Нью-Йорка (від партії соціалістів) в 1912 і 1920 роках.[6]
  • Троюрідні брати (по батьківській лінії) — письменник Юрій Миколайович Тинянов, лінгвіст Віктор Максимович Жирмунський, журналіст Яків Нойович Блох і музичний педагог, віолончеліст, професор Токійської консерваторії Костянтин Ісаакович Шапіро (1896—1992); по материнській лінії — перекладач Рауль Сигизмундович Рабінерсон (1892—1944).[7][8] Троюрідні сестри (по батьківській лінії) — поетеса Раїса Ноївна Блох; Магдалина Ісааківна Лоська (в дівоцтві Малкіель-Шапіро, 1905—1968), дружина церковного історика Володимира Миколайовича Лоського (син філософа М. О. Лоського) і мати філолога і богослова Миколи Лоського (народ. 1929); по материнській лінії — поетеса Гізелла Сигізмундівна Лахман. Також по материнській лінії Яків був родичем письменника й хіміка Марка Алданова .[9]

Основні напрацювання

  • 'Development of the Latin Suffixes -antia and -entia' in Romance Languages . Berkeley: University of California Press, 1945.
  • The Derivation of Hispanic fealdad (e), fieldad (e), and frialdad (e). Berkeley: University of California Press, 1945.
  • Three Hispanic Word Studies. Berkeley: University of California Press, 1947.
  • Hispanic algu (i) en and Related Formations. Berkeley, University of California Press, 1948.
  • The Hispanic Suffix (i) ego. Berkeley: University of California Press, 1951.
  • Studies in the Reconstruction of Hispano-Latin Word Families. Berkeley: University of California Press, 1954.
  • Essays on Linguistic Themes. Oxford: Blackwell, 1968.
  • Patterns of Derivational Affixation in the Cabraniego Dialect of East -Central Asturian. Berkeley: University of California Press, 1970.
  • Etymological Dictionaries: A Tentative Typology. Chicago: University of Chicago Press, 1976.
  • Etymology. Cambridge: Cambridge University Press, 1993.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11873041X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Yakov Malkiel - Биографические сведения о замечательных людях - MyHeritage. www.myheritage.com. Процитовано 26 вересня 2018.
  4. О купцах первой гильдии, московских строительных подрядчиках и коммерции советниках братьях Самуиле и Исааке Малкиелях (дяди Якова Малкиеля) подробно писал беллетрист В. А. Гиляровский в «Москве и москвичах» (1926); московская фирма братьев Малкиель имела филиал в Петербурге. Самуил Миронович (Шмуил Меерович) Малкиель (1836—?) был также владельцем литейного завода и Елисеевского дома; его сын — инженер-технолог Матвей Самуилович (Марк, Меер-Мордух Шмуилович) Малкиель (1857 — не ранее 1928) — в 1879 году основал в Москве кожевенный завод (его дочь Надежда Матвеевна Матвеева была артисткой Малого театра); дочь — детская писательница Софья Самойловна Малкиель — оказывала финансковую поддержку художнику Исааку Левитану и была дружна с А. П. Чеховым, с которым состояла в переписке и её сестра Мария Самойловна (Самуиловна) Малкиель (1874—1942, погибла в блокаду Ленинграда).
  5. Dworkin, Steven. Yakov Malkiel. Language, Volume 80, Number 1, March 2004, pp. 153—162. Project Muse (accessed August 5, 2008).
  6. Theresa Serber Malkiel: Его жена — деятель социалистического и рабочего движения Тереза Сербер Малкиель (1874—1949).
  7. Ю. Н. Тынянов // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  8. Филолог-славист Михаил Константинович Шапиро (род. 1939, сноска 1) (Michael Shapiro); на русском языке была опубликована книга его брата Исаака Константиновича Шапиро «Эдокко» (КоЛибри, 2010; «Edokko: Growing Up a Foreigner in Wartime Japan»)[недоступне посилання з Июль 2018]
  9. Приходился Марку Алданову внучатым племянником, состоял с ним в переписке.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.