Малоіванівка

Малоіва́нівка — село в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області.

село Малоіванівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Алчевський район
Громада Алчевська міська громада
Рада Малоіванівська сільська рада
Облікова картка Малоіванівка 
Основні дані
Населення 988
Площа 2,439 км²
Густота населення 405,08 осіб/км²
Поштовий індекс 94332
Телефонний код +380 6441
Географічні дані
Географічні координати 48°22′55″ пн. ш. 38°38′14″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 158 м
Водойми р. Біла, Чернушина
Місцева влада
Адреса ради 94332, с. Малоіванівка, вул. Куйбишева, 15
Сільський голова Цукур Наталія Вікторівна
Карта
Малоіванівка
Малоіванівка
Мапа

Населення становить 988 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Малоіванівська сільська рада.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади[1]

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Історія

Село засновано в кінці XVIII століття під назвою Чорногорівка — за іменем власника збудованої тут винокурні. Після переходу власності до його молодшого сина Івана село змінило назву на Малоіванівка.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Мало-Іванівка (Чорногорівка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 900 осіб (460 чоловіків та 440 жінок), налічувалось 129 дворових господарств, існував завод[2].

Станом на 1886 рік в селі Адріанопільської волості мешкало 1093 особи, налічувався 171 двір, існувала лавка[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 135 людей[4].

У лютому 1943 року на території села пройшли кровопролитні бої 7- го гвардійського кавалерійського корпусу з підрозділами Вермахту. Зі 157 жителів села, що воювали у Другій світовій війні, 61 людина загинула. 116 учасників війни нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1333 особи, з яких 642 чоловіки та 691 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 985 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська 96,86 %
російська 3,14 %

Пам'ятки

У селі встановлені пам'ятник червоноармійцям, загиблим у роки громадянської війни і пам'ятник радянським воїнам, полеглим у боях за визволення села від німецьких окупантів.

Поблизу села розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Перевальський».[8]

Див. також

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Луганська, ст. 357—360
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 101—102. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.