Мамут (станція)

Мамут — вантажно-пасажирська позакласна залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці.

Станція Мамут

Федорівка — Джанкой
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
с. Вітвисте

45°47′41″ пн. ш. 34°25′33″ сх. д.
Рік відкриття 1897 (125 років)
Попередня назва Дюрмень (1897—1910)
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бокова, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 913
Відстань до Джанкоя, км 9
Відстань до Солоного Озера, км 11
Код станції 475212 ?
Код «Експрес-3» 2210824 ?
Послуги
Мамут на Вікісховищі

Розташована в селі Вітвисте та біля неіснуючого села Глинне Джанкойського району Автономної Республіки Крим, яке до депортації кримських татар мало назву Мамут на лінії Федорівка — Джанкой між зупинними пунктами 1361 км та 1367 км.

На станції є зала очікування, каси продажу квитків приміського сполучення.

Історія

Станція Лозово-Севастопольської залізниці побудована у 1897 році на лінії Мелітополь — Джанкой. 1910 року станція перейменована, до цього часу станція мала назву — Дюрмень.

Згідно «Памятной книжке Таврической губернии на 1900 год», на платформі Дюрмень здійснювали однохвилинну зупинку Севастопольський поштовий потяг № 3 і товарно-пасажирський № 7 з вагонами I, II і III класів[1]. Час перейменування в Мамут поки точно не встановлено: на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року, в якій за основу, були взяті топографічні карти Криму масштабу 1:84000 1920 року і 1:21000 1912 року, станція підписана, як Дюрмень[2], а, згідно з списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, на роз'їзді Мамут (821 кілометр) Таганашської сільради Джанкойського району, значилося 4 двори, все неселянські, населення становило 13 осіб[3], й на двокілометрівці РККА 1942 року зупинний пункт теж Мамут[4].

Остання назва дана по селу Глинне, що раніше існувала, та мало до депортації кримських татар назву Мамут.

До окупації Криму Російською Федерацією на станції зупинялися електропоїзди Сімферополь — Новоолексіївка / Мелітополь.

З 2015 року контролюється російським підприємством ДУП «Кримська залізниця».

Електрифікована 1970 року постійним струмом (=3кВ) разом з дільницею Мелітополь — Сімферополь[5]

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються 4 пари електропоїздів сполученням Сімферополь — Солоне Озеро[6].

Джерела
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Примітки
  1. Шаблон:Книга:Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год(рос.)
  2. Карта генштаба РККА Крыма, 1 км. ЭтоМесто.ru. 1941. Процитовано 2017-5-15.[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  3. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — 1927. — 219 с.(рос.)
  4. Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Процитовано 2017-5-15.[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  5. История электрификации железных дорог СССР. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 4 вересня 2017.
  6. Расписание электричек по станции Мамут (рос.). rasp.yandex.ru. Процитовано 2017-5-15.

Галерея
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.