Мануель Флейтас Соліч

Мануель Флейтас Соліч (ісп. Manuel Fleitas Solich, нар. 30 грудня 1900[2], Асунсьйон пом. 24 березня 1984, Ріо-де-Жанейро) — парагвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Мануель Флейтас Соліч
Мануель Флейтас Соліч
Особисті дані
Повне ім'я Мануель Агустін Флейтас Соліч
Народження 30 грудня 1900(1900-12-30)[1]
  Асунсьйон, Парагвай
Смерть 24 березня 1984(1984-03-24) (83 роки)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 193 см
Громадянство  Парагвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1918–1926 «Насьйональ»  ? (?)
1927–1931 «Бока Хуніорс» 99 (15)
1931 «Расинг» (Авельянеда) 3 (0)
1932–1933 «Платенсе» (Вісенте-Лопес) 10 (2)
1933 «Тальєрес» (Ремедіос) 1 (0)
1933–1936 «Бока Хуніорс» 17 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1919–1926 Парагвай 32 (3)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1922–1929 Парагвай
1932 «Ланус»
1933 «Ньюеллс Олд Бойз»
1934–1935 «Кільмес»
1936 «Тальєрес» (Ремедіос)
1937 «Ланус»
1937–1938 «Насьйональ»
1939 Парагвай
1940–1941 «Рівер Плейт» (Асунсьйон)
1942 «Олімпія» (Асунсьйон)
1942 Парагвай
1943–1944 «Лібертад»
1945 «Ньюеллс Олд Бойз»
1945–1946 Парагвай
1946 «Ланус»
1947 «Кільмес»
1947–1953 Парагвай
1953–1957 «Фламенго»
1958–1959 «Фламенго»
1959–1960 «Реал Мадрид»
1960–1962 «Фламенго»
1962 «Корінтіанс»
1963 «Флуміненсе»
1966 «Палмейрас»
1967–1968 «Атлетіко Мінейру»
1970–1971 «Баїя»
1971 «Фламенго»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Насьйональ» та «Бока Хуніорс», а також національну збірну Парагваю.

Чемпіон Аргентини.

Клубна кар'єра

Мануель Соліч народився в сім'ї великого парагвайського журналіста. Він почав свою кар'єру у віці 17-ти років у клубі «Насьйональ» з Асунсьйона. З цим клубом Флейтас виграв два чемпіонати Парагваю, у 1924 і 1926 роках.

У 1927 році Соліч перейшов в аргентинський клуб «Бока Хуніорс», ставши першим парагвайцем, який виступав за межами Парагваю. Соліч провів за «Бока» 99 матчів, забивши 15 м'ячів. У 1930 році, в якому «Бока» виграла свій перший професійний чемпіонат Аргентини, Мануель отримав важку травму (зламав ногу), від якої відновлювався тривалий термін.

У 1931 році Соліч покинув «Бока Хуніорс» (після травми не провівши жодного матчу за клуб) і перейшов в інший аргентинський клуб «Расинг» (Авельянеда), де провів всього лише 3 гри. Через рік Соліч перейшов у клуб «Платенсе» (Вісенте-Лопес), де провів на полі 10 матчів, забивши 2 м'ячі.

Закінчив кар'єру Соліч у 1936 році в «Боці», куди повернувся після того, як потренував декілька аргентинських команд, за «Боку» в останній свій футбольний рік Соліч провів 17 матчів і забив 2 голи.

Виступи за збірну

1919 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Парагваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 32 матчі, забивши 3 голи[3]. У декількох матчах Соліч виводив Парагвай на поле з капітанською пов'язкою.

На Чемпіонаті Америки 1926 року Соліч був граючим тренером збірної.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1922 року, очоливши тренерський штаб збірної Парагваю. 1932 року став головним тренером команди «Ланус», тренував команду з Лануса лише один рік. Згодом протягом 1933 року очолював тренерський штаб клубу «Ньюеллс Олд Бойз». 1937 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Ланус». Проте вже того ж року залишив команду з Лануса. Протягом 1937 року був головним тренером команди «Насьйональ».

1939 року був запрошений керівництвом Федерації футболу Парагваю знову очолити місцеву збірну, з якою пропрацював до 1939 року. 1942 року знову очолив тренерський штаб збірної Парагваю. 1945 року став головним тренером команди «Ньюеллс Олд Бойз», тренував команду з Росаріо лише один рік. Протягом 1945—1946 років очолював тренерський штаб парагвайської збірної. 1946 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Ланус». Залишив команду з Лануса того ж року.

Протягом 6 років, починаючи з 1947 року, знову був головним тренером команди Парагвай. На чолі збірної був учасником чемпіонату світу 1950 року у Бразилії, а також Чемпіонату Південної Америки 1953 року у Перу, на якому його підопічні здобули титул континентальних чемпіонів.

1953 року був запрошений керівництвом клубу «Фламенго» очолити його команду, з якою пропрацював до 1957 року. З 1958 і по 1959 рік знову очолював тренерський штаб «Фламенго».

1959 року став головним тренером команди «Реал Мадрид», тренував королівський клуб лише один рік. Згодом протягом 1960—1962 років очолював тренерський штаб клубу «Фламенго». 1962 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Корінтіанса». Залишив команду з Сан-Паулу того ж року. Протягом одного року, починаючи з 1963, був головним тренером команди «Флуміненсе». 1966 року був запрошений керівництвом клубу «Палмейрас» очолити його команду, але на цій посаді пропрацював лише один рік. З 1967 по 1968 рік очолював тренерський штаб команди «Атлетіко Мінейру».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Кільмес», «Тальєрес» (Ремедіос), «Рівер Плейт» (Асунсьйон), «Олімпія» (Асунсьйон), «Лібертад» та «Баїя».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Фламенго», головним тренером команди якого Мануель Флейтас Соліч був протягом 1971 року.

Помер 24 березня 1984 року на 84-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення

Як гравця

Насьйональ
Бока Хуніорс

Як тренера

Лібертад
збірна Парагваю
Фламенго
  • Турнір чотирикутника Куритиби
    • Чемпіон (1): 1953
  • Міжнародний турнір у Ріо-де-Жанейро
    • Володар (1): 1954
  • Міжнародний турнір Жілберту Кардосу
    • Володар (1): 1955
  • Трофей Посла Освалду Аранья
    • Володар (1): 1956
  • Трофей Понтуфріу
    • Володар (1): 1957
  • Трофей АІКа
    • Володар (1): 1957
  • Літній турнір 8-ми
    • Володар (1): 1961
  • Турнір Пінту Магалаєша
    • Володар (1): 1961
  • Кубок Президента Медічі
    • Володар (1): 1971
Реал (Мадрид)
Палмейрас
  • Турнір чотирикутника Жоау Хавеланже
    • Володар (1): 1966
Атлетико Мінейро
  • Кубок Бразилії — зона «Центр»
    • Володар (1): 1967
  • Кубок Інвіктуш
    • Володар (1): 1967
Баїя

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.