Марининсько-Устянські граніти

Заказник розташований у межах північно-західної частини Українського кристалічного щита. Породи кристалічного щита представлені графітовими гнейсами, кварцитами, кристалічними сланцями, олівіновими діабазами, амфіболітами та гранітами.

Переважають метаморфічні породи, серед яких у вигляді невеликих масивів, лінзоподібних та жильних тіл трапляються породи інтрузивного комплексу. Вони представлені сірими, рожевими, червоними аплітоїдними гранітами та пегматитами. Пегматити генетично пов'язані з апліто-пегматоїдними гранітами.

Весь комплекс метаморфічних порід зібраний у складки, переважно північно-західного простягання. В районі сіл Устя та Більчаки спостерігається складна система складок, що віялоподібно розходяться та на південному сході та південному заході занурюються під більш молоді породи.

Породи датуються нижнім протерозоєм. Кристалічні породи часто виходять на денну поверхню, формуючи скелясті відслонення, або ж перекриті продуктами руйнування кристалічних порід та четвертинними відкладами. В місцях виходу на денну поверхню порід, багатих польовим шпатом та слюдами, можна спостерігати процеси каолінізації.

Заказник розташований у межах Поліської акумулятивної низовини, в долині річки Случ. Рельєф хвилястий, подекуди пояркований. Основним орографічним елементом є долина річки. Заплава річки вузька, а на ділянках відслонення кристалічних порід інколи її взагалі нема. Перша надзаплавна тераса розвинута на обох берегах річки, має висоту 5–6 м, ширину 0,5–1 км, добре виражена у рельєфі. Друга надзаплавна тераса ерозійно-акумулятивна, має висоту 16–30 м, ширину 2–3 км. Кристалічні породи виступають у вигляді окремих відслонень або пагорбів, що простягаються вздовж річки.

Рослинні угрупування досить різноманітні. На нешироких заплавах річки Случ спостерігаються справжні луки, на погорбованих, вивітрених схилах клаптики степових лук, на вологих ділянках розміщуються болотні угрупування. Серед рослин типовими є пирій повзучий, мітлиця тонка, тонконіг лучний, гребінник звичайний, медова трава шерстиста, чебрець Маршалла, нечуйвітер волохатенький, гвоздика Фішера. Тут трапляюється 7 видів папоротей (серед них аспленій північний та аспленій волосоподібний), низка центральноєвропейських видів — булавоносець сіруватий, фіалка багнова, гвоздика картузіанська, енотера червоностеблева.

Заказник «Марининсько-Устянські граніти» входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку.

• Лашта В. Географія Надслучанського краю науково-пізнавальний посібник – Рівне: Волинські обереги, 2003. – 92 с.
• Природа Ровенской области. Под ред.Геренчука К.И. – Издательское объединение «Вища школа». Изд-во при Львовском ун-те, 1977. – 156 с.
• Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єршов А.В. Край лісів та імлистих боліт: Розповідь про природоохоронні об'єкти Ровен. Обл. – Львів: Каменяр, 1988. – 86 с.
• Сіренко І., Швед Л. Пропагування геолого-геоморфологічних знань шляхом створення і використання в навчальному процесі мережі пам’яток неживої природи місцевого значення (на прикладі Березнівського району Рівненської області) - Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 2006.  - Вип. 33. - С. 382–391.
• Сіренко І., Швед І. Морфодинаміка русла р.Случ в межах північно-західного краю УКЩ. - Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ «Обрій», 2012. – Вип.2 (66). – 408 с.  – С.203-211.