Тонконіг лучний

Ілюстрація тонконога лучного у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 18 (1889)

Волоть тонконога лучного

Колос тонконога лучного

Насіння тонконога лучного

Тонконіг лучний в Берлінському ботанічному саду

Тонконіг лучний в Національному парку Халєакала, на острові Мауї, Гаваї, США

Багаторічна рослина з поодинокими або декількома зібраними в пухкі дерновинки пагонами і повзучим кореневищем. Стебла (15)20–80(120) см заввишки, округлі, гладкі. Листові пластинки 2–4(5) мм завширшки, плоскі або складені вздовж, коротко загострені. Листові пластинки верхнього листка в 2–3 рази коротше їх піхви. Піхви від основи замкнуті не менше ніж на третину. Язичок 0,5–2(4) мм довжиною, тупий. Суцвіття — пірамідальна волоть, 5–20 см завдовжки. Колоски 3,5–7 мм завдовжки, з 3–5(7) квітками. Колоскові луски 1,5–4,5 мм завдовжки, з 1–3 жилками, ланцетні гострі. Верхня колоскова луска по кілю з видовженими, але не горбкуватими шипиками. Нижня квіткова луска 2,5–4,3 мм завдовжки, ланцетна, з п'ятьма жилками, без помітних проміжних жилок, по кілю і вздовж крайових жилок в нижній частині волосиста, в основі (на калусі) з пучком довгих звивистих волосків. Верхня квіткова луска по кілям з шипиками. Виключно поліморфний вид.

Вітро- і самозапилювальна рослина. Автохор. Розмножується насінням. Цвіте в червні й липні, плодоносить у липній серпні. Вегетаційний період триває до пізньої осені.

Число хромосом — 2n = 28, 52, 56, 62, 70.

Зростає на луках, прирічкових галечниках, лісових галявинах і узліссях, в розріджених світлих лісах і заростях чагарників, на болотах, по берегах водойм, біля доріг і на пустирях. Може утворювати чисті зарості.

Гарна кормова рослина пасовищного і сінокісного використання. Поживна і охоче поїдається худобою. Належить до ранніх скоростиглих видів.

Тонконіг лучний витримує тривале затоплення талими водами. Найкраще росте при заляганні ґрунтових вод на глибині 0,5-1,0 м. Чудово витримує суворі зими і пізні заморозки, досить посухостійкий. Під час тривалої літньої посухи (липень) може підгоряти. Дуже чутливий до кислотності ґрунту (рН — в межах 5,5 — 6,5). До засолення ґрунту ставиться негативно. Значною мірою схильний до захворювань борошнистою росою та іржею.

Використовується для влаштування газонів. На родючих ґрунтах і в сонячних місцях найбільш стійкий до витоптування вид газонних рослин. Він утворює добре пронизану корінням дернину. При скошуванні або стравлюванні у нього швидко утворюються нові пагони. На родючих ґрунтах росте швидше, посухостійкий, зберігається на газонах роками. Оптимальна висота скошування газону з тонконога 4 см. Сильне витоптування переносить починаючи з 3-річного віку. Рослина довговічна. При сприятливих умовах добре зберігається в травостоях — 10-15 і більше років. До кліматичних умов невимоглива.

• Список видів роду Тонконіг

• Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
• Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с.
• Брежнев Д. Д., Коровина О. Н. Дикие сородичи культурных растений флоры СССР. Л.: Колос, 1981. — С.35.
• Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. 1. М.: Т-во научных изданий КМК, 2002. 526 с.
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
• Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. (англ.)
• Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. (англ.)
• Bor, N. L. 1960. The grasses of Burma, Ceylon, India, and Pakistan. (англ.)
• Brummitt, R. K. 2000. Report of the Committee for Spermatophyta: 50. Taxon 49:802. [conservation proposal recommended]. (англ.)
• CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. Documenta CIBA-GEIGY (Grass weeds 1. 1980, 2. 1981; Monocot weeds 3. 1982; Dicot weeds 1. 1988) (англ.)
• Cronquist, A. et al. 1972-. Intermountain flora. (англ.)
• Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
• Douglas, G. W. et al., eds. 1994. The vascular plants of British Colombia. (англ.)
• Englert, J. M. et al. 1999-. USDA-NRCS Improved conservation plant materials released by NRCS and cooperators. (англ.)
• FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
• Giraldo-Cañas, D. 2011. Catálogo de la familia Poaceae en Colombia. Darwiniana 49:139-247. (англ.)
• Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. (англ.)
• Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (англ.)
• Hitchcock, A. S. 1950. Manual of the grasses of the United States, ed. 2. (англ.)
• International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. (англ.)
• Izquierdo Z., I. et al., eds. 2004. Lista de especies silvestres de Canarias: hongos, plantas y animales terrestres. (англ.)
• Koyama, T. 1987. Grasses of Japan and its neighboring regions. (англ.)
• Lee, Y. N. 1997. Flora of Korea. (англ.)
• Lv, C. C. et al. 2011. First report of dollar spot of Agrostis stolonifera, Poa pratensis, Festuca arundinacea and Zoysia japonica caused by Sclerotinia homoeocarpa in China. New Dis. Rep. 23, 37. [DOI:10.5197/j.2044-0588.2011.023.037]. (англ.)
• Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. (англ.)
• McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains. (англ.)
• Meikle, R. D. 1977—1985. Flora of Cyprus. (англ.)
• Mun-Chan, B. et al. 1986. A checklist of the Korean cultivated plants. Kulturpflanze 34:118. (англ.)
• Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
• Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.). (англ.)
• Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. (англ.)
• Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
• Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (англ.)
• Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. (англ.)
• Shortell, R. R. et al. 2009. Classification and inheritance of morphological and agronomic characteristics in Kentucky bluegrass (Poa pratensis L.). HortScience 44:274-279. (англ.)
• Silva, L. et al. 2005. Listagem da fauna e flora terrestres dos Açores. Lista des plantas vasculares (Pteridophyta e Spermatophyta). (англ.)
• Soreng, R. J. & F. R. Barrie. 1999. (1391) Proposal to conserve the name Poa pratensis (Gramineae) with a conserved type. Taxon 48:157-159. (англ.)
• Soreng, R. J. et al. 2003. Catalogue of New World grasses (Poaceae): IV. Subfamily Pooideae. Contr. U.S. Natl. Herb. 48:557. (англ.)
• Tovar, Ó. 1993. Las gramíneas (Poaceae) del Perú. Ruizia 13:135. (англ.)
• Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. (англ.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
• Tzvelev, N. N. 1976. Zlaki SSSR. (англ.)
• Ugarte, E. et al. 2011. Vascular alien flora, Chile. Check List 7:365-380. (англ.)
• University of California Sustainable Agriculture Research and Education Program. UC SAREP on-line cover crop database (on-line resource). (англ.)
• Villaseñor, J. L. & F. J. Espinoza-Garcia. 2004. The alien flowering plants of Mexico. Diversity & Distrib. 10:113-123. (англ.)
• Voss, E. 1972-. Michigan flora. (англ.)
• Wagner, W. L. et al. Flora of the Hawaiian Islands (on-line resource). (англ.)
• Weber, E. 2003. Invasive plant species of the world: a reference guide to environmental weeds. (англ.)
• Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
• Zelnik, U. et al. 2008. Revegetation of motorway slopes using different seed mixtures. Restorat. Ecol. 18:449-456. (англ.)

• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Процитовано 12.11.2014.
• Чухина И. Г. Дикие родичи культурных растений. Poa pratensis L. - Мятлик луговой. [Чухіна І. Г. Дикі родичи культурних рослин. Poa pratensis L. - Тонконіг лучний.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)). Процитовано 12.11.2014.
• Мятлик (POA) Сем. Злаки (Мятликовые) [Тонконіг (POA) Род. Злаки (Тонконогові)]. «Энциклопедия декоративных садовых растений» ((рос.)). Процитовано 12.11.2014.
• Zhu Guanghua (朱光华), Liu Liang (刘亮); Robert J. Soreng, Marina V. Olonova. POA Linnaeus, Sp. Pl. 1: 67. 1753. 早熟禾属 zao shu he shu // Flora of China 22: 257–309. 2006.. eFloras.org ((англ.)). Harvard University. Процитовано 12.11.2014.
• W. D. Clayton, M. Vorontsova, K. T. Harman & H. Williamson. GrassBase - The Online World Grass Flora — Poa pratensis. kew.org ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 12.11.2014.
• Jan Prančl. Poa pratensis L. – lipnice luční / lipnica lúčna. Botany.cz ((англ.), (чеськ.)). Процитовано 12.11.2014.

• Poa pratensis в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Poa pratensis на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Poa pratensis в базі даних «Global Biodiversity Information Facility» (GBIF) (англ.)
• Poa pratensis в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин (англ.)
• Poa pratensis L. на сайті «Плантариум» (рос.)