Маркіян Камиш

Маркіян Камиш (19 жовтня 1988(19881019)) — український письменник.

Маркіян Камиш
Народився 19 жовтня 1988(1988-10-19) (33 роки)
Київ, Україна
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
Роки активності 2015 — тепер. час
Сайт: markian.info

Біографія

Народився в сім'ї ліквідатора, фізика-ядерника та інженера-конструктора Інституту ядерних досліджень в Києві. Після аварії на ЧАЕС його батько працював оператором системи реєстрації нейтронів "Шатёр" і в 1987 два місяці провів у Чорнобилі та на ЧАЕС.[1] Помер у 2003 році.

У 2005-2009 Маркіян навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Покинув навчання незадовго перед отриманням диплому бакалавра аби присвятити себе літературі та нелегальним дослідженням Чорнобильської зони. З 2010 — нелегальний сталкер Чорнобиля, здійснив масу експедицій за колючий дріт, сумарно проживши в Зоні більше року (з них декілька місяців у місті Прип'ять).[2][3][4][5][6]

"Оформляндія"

Результатом нелегальних досліджень Чорнобильської зони став дебютний роман «Оформляндія або прогулянка в Зону» (видавництво Нора-Друк), що здобув вкрай схвальні відгуки критиків в Україні (Літакцент,[7][8] Читомо,[9] Дзеркало Тижня,[10] Лівий Берег,[11] Еспресо.TV[12]) і письменників (Ларрі Трамбле, Софія Андрухович, Андрій Любка,[13] Артем Чапай), і є культовим серед чорнобильських сталкерів. Уривок з роману надрукував журнал Playboy[14]. Андрій Курков назвав Маркіяна Камиша серед тих письменників, які можуть гідно представити Україну світові,[15] а кінорежисер Мирослав Слабошпицький включив "Оформляндію" в особистий читацький рейтинг.[16]

В 2016 «Оформляндія» опублікована у Франції видавничим домом Flammarion[17]. «Дивовижна книга» — так охарактеризував «Оформляндію» культовий паризький часопис Le Nouvel Observateur.[18] Lesinrocks, у свою чергу, назвав її «блискучим текстом»[19], L'Humanite охарактеризував як «фантастичну», Le Point — «чудово написаною»[20], а часопис Monaco Hebdo — включив у список «вибір місяця».[21]

В Італії, поряд з романами Ієна Мак'юена, Маргарет Етвуд, Елени Ферранте, "Оформляндія" увійшла до десяти книжок року за версією la Repubblica, як одна з "Сузір'я з десяти книг, які найкраще відображають дух часу".[22] В окремій рецензії la Repubblica екс-директор італійського GQ назвав Маркіяна Камиша "сильним характером" [23], а Corriere della Sera так охарактеризувала дебютний роман українського письменника: "Завдяки стилю, врівноваженому між мовним екстазом відчайдушної мандрівки, між руйнацією реліктів історичної трагедії та жорстоким і сентиментальним мінімалізмом страхітливої реальності Камиш пише твір, здатний потрясти нас перед лицем людського болю і болю природи".[24] il Manifesto назвала "Оформляндію" історією, яка пропонує не болючий туризм, але акт любові, містичне занурення в застиглий світ, що постає перед нами у беззахисній та гострій красі.[25] В 2020 "Оформляндія" увійшла в ТОП5 книжок про Чорнобиль за версією італійського Esquire.[26]

"Чормет" і "Ряска"

Серед творів Камиша про темний бік Чорнобиля відзначають також повість "Чормет" і оповідь "Ряска".[27] «Чормет» увійшла до списку найочікуваніших книжок 2017 за версією «Читомо»,[28] каталогу знакових книг за версією Українського Інституту Книги 2017[29] і 2019[30] та отримала премію імені Олеся Ульяненка за найкращий роман.[31] Оповідь «Ряска» здобула премію Гранослов і видана в рамках проекту «Я like Україна» (Нора-Друк) — збірника оповідань 25 провідних українських письменників.[32][33][34]

Відзнаки

Цитати
Нелегали роблять мертві міста живими. Вони вдихають життя в пусті оболонки крихких хат і облуплених бетонок. Розводять на підлогах яскраві багаття темними ночами, розпивають спиртне, грають на гітарах, палять дешеві цигарки, розказують веселі історії, сміються, а потім — голосно хроплять в темряву. Вони роблять Прип’ять живою — гідною бодай чогось, за що варто жити і заради чого варто пройти сорок кілометрів холодної ночі, ховаючись у темряві від людей і машин.

— Цитата з роману "Оформляндія"

Чим довше я тут, тим більше переконуюсь, що насправді всі ми - рухомі невблаганністю часу. Там, де час зупинився, ми дуже поспішаємо залишити слід: намалювати стріт‐арт, написати книгу, зняти фільм і сфотографувати кожну закуть. Поспішаємо, бо відчуваємо: це місце зникає у нас на очах й закинуті міста швидко перетворюються у руїни та джунглі.

— зі статті для BBC Україна


Десь через два роки я зрозумів, що перші враження від цього місця – повна туфта. І знищив всі свої записи. Це був 2012 рік і тоді, одного прекрасного дня, коли я три години дрімав на асфальтовій дорозі села Ямпіль у палкий і спраглий липневий день, я зрозумів, що найцікавіший текст про місце зможе написати та людина, яка там вже довго, яка дійсно відчуває плинність і відчуває різну вагу повітря у різних частинах Зони, розрізняючи її навіть по фото. Тільки після того, як мости почали перетворюватися на спини драконів, а зустрічним хатам я роздав імена і вітався зі знайомим деревами, то зрозумів – ось, настав час потроху збирати медитативні ноти, потроху награвати їх і головне – нікуди не поспішати. Зверніть увагу: «Оформляндія» дуже короткий текст. Але писав я його два роки – потроху, нікуди не поспішаючи. Точно так само, як і не поспішав у кинутих селах, коли медитував там по кілька днів, пробуючи ухопити неухопне. У світі швидкоплинів та скажених ритмів це важливо – аби текст дійсно трошки світився. І не від радіації.

— З інтерв'ю "Літцентр"

Громадянська позиція

Учасник "мовного Майдану" 4 липня 2012.[36] З перших днів Революції Гідності приєднався до протесту.[37][38][39] Учасник Маршу Рівності 2016.[40] Співавтор книги "Це зробила вона" присвяченій ролі жінок в історії України. Перед виборами Президента України 2019 закликав голосувати проти Володимира Зеленського.[41] [42]

Публікації

Примітки
  1. Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 25 жовтня 2019.
  2. Маркіян Камиш: Немає ніякої Зони. Зона в наших головах - 5 Січня 2016 - Статті | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 11 лютого 2016.
  3. Tchernobyl, 30 ans après: La zone interdite, «l’endroit le plus exotique sur Terre». www.20minutes.fr (фр.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  4. Україна, Анастасія Грібанова і Олег Карп'як ВВС. "Чому я ходжу в Чорнобильську зону" - розповідь нелегала. BBC News Україна (укр.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  5. Marianne.
  6. Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 вересня 2019.
  7. Після Сталкера. ЛітАкцент. Процитовано 11 лютого 2016.
  8. Оформляндія: годинник, який іде. ЛітАкцент. Процитовано 11 лютого 2016.
  9. «Оформляндія». Портал в альтернативну реальність сталкера. Читомо. 20 листопада 2015. Процитовано 11 лютого 2016.
  10. Шок і трепет: 10 книг львівського Форуму. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 11 лютого 2016.
  11. Десять важливих книжок року, що минає. LB.ua. Процитовано 11 лютого 2016.
  12. Австралопітеки, сталкери і один раз не дикобраз. espreso.tv. Процитовано 11 лютого 2016.
  13. Андрій Любка. Чорнобиль як факт культури. Чорнобиль як факт культури. Процитовано 11 лютого 2016.
  14. http://markian.info/wp-content/uploads/2018/05/32699042_10204681688437856_6338902885971001344_n.jpg. Пропущений або порожній |title= (довідка)
  15. Андрій Курков, український письменник. Процитовано 23 жовтня 2018.
  16. 5 книг, які радить прочитати режисер Мирослав Слабошпицький. Читомо (укр.). 11 липня 2016. Процитовано 7 січня 2020.
  17. Administrator. «Оформляндія або Прогулянка в Зону» Маркіяна Камиша вийде у Франції в квітні 2016 року. nora-druk.com. Процитовано 11 лютого 2016.
  18. Tchernobyl 30 ans après : au coeur de la zone interdite. L'Obs (fr-FR). Процитовано 22 квітня 2017.
  19. Barnett, Emily (19 квітня 2016). Les Inrocks - Reportage dans la zone interdite de Tchernobyl. Les Inrocks. Процитовано 8 травня 2016.
  20. Le Point (4_28_2016). www.pressreader.com. Процитовано 8 травня 2016.
  21. Culture Sélection de mai - Monaco Hebdo. Monaco Hebdo (fr-FR). 12 травня 2016. Процитовано 25 червня 2017.
  22. I libri più belli dell'anno ve li consiglia Robinson. Repubblica.it (італ.). 28 грудня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
  23. Rep. rep.repubblica.it. Процитовано 7 січня 2020.
  24. Keller Editore. www.facebook.com (укр.). Процитовано 7 січня 2020.
  25. il manifesto (it-IT). Процитовано 7 січня 2020.
  26. Zagaria, Di Danilo (3 травня 2020). 5 libri per capire il disastro di Chernobyl. Esquire (it-IT). Процитовано 18 травня 2020.
  27. Маркіян Камиш. Оформляндія. Чормет. Ряска.. Книгарня Нора-Друк (укр.). Процитовано 14 січня 2022.
  28. Найочікуваніші книжки до Форуму видавців: українська проза. Читомо (укр.). 21 серпня 2017. Процитовано 21 лютого 2018.
  29. Український інститут книги. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 лютого 2018.
  30. New books from Ukraine.pdf. Google Docs. Процитовано 7 січня 2020.
  31. У Києві оголосили переможця літературної премії імені Олеся Ульяненка. Українська правда _Життя. Процитовано 20 жовтня 2017.
  32. Маркіян Камиш (21 грудня 2017). ICTV. Репортаж 2016 року. Процитовано 12 вересня 2018.
  33. ICTV та видавництво братів Капранових запускають проект «Я like Україну» до 25-річчя Незалежності - Офіційний сайт каналу ICTV - ICTV - Офіційний сайт. Kанал з характером. ictv.ua. Процитовано 18 червня 2016.
  34. | I like Украина: Маркиян Камыш – сталкер из Чернобыля. ФАКТИ. 29 липня 2016. Процитовано 12 вересня 2018.
  35. «Гранослов» руйнує стереотипи. bukvoid.com.ua. Процитовано 23 жовтня 2018.
  36. Log In or Sign Up to View. www.facebook.com (англ.). Процитовано 19 серпня 2021.
  37. Светлая память: украинцы вспоминают, как начинался Майдан. www.theinsider.ua. Процитовано 11 лютого 2016.
  38. Маркіян Камиш: ​Майдан. Майже річниця (uk-UA). Процитовано 23 жовтня 2018.
  39. Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  40. Log In or Sign Up to View. www.facebook.com (англ.). Процитовано 19 серпня 2021.
  41. ‪Вакарчук проти Зеленського? Соцмережі про флешмоб "Не по приколу" ‬ (en-GB). 28 березня 2019. Процитовано 7 січня 2020.
  42. Markiyan Kamysh. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 жовтня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.