Мартиненко Олександр Федорович

Олександр Мартиненко розпочав виступи на футбольних полях у аматорській команді «Буревісник» з Вінниці в 1964 році. У 1966 році Мартиненко знаходився у складі команди другої групи класу «А» «Металург» із Запоріжжя. у 1968 році футболіст грав за команду класу «Б» «Шахтар» з Нововолинська. У 1969 році Олександр Мартиненко отримав запрошення до іншої команди класу «Б» — «Спартака» з Івано-Франківська, проте в основному складі він розпочав грати з наступного сезону. У 1972 році Мартиненко разом з іншими гравцями івано-франківського клубу став переможцем зонального турніру, що на той час вважався чемпіонатом УРСР, і у перехідних матчах проти ризької «Даугави» здобув путівку до першої ліги.[1][2] Проте перед початком нового сезону разом ще з кількома товаришами Мартиненка призвали до лав Радянської Армії.[3] Службу він проходив у на той час армійській команді СК «Луцьк».[4] У 1974 році Олександр Мартиненко став з 13 забитими м'ячами кращим бомбардиром СК «Луцьк» та одним із кращих бомбардирів української зони другої ліги.[5][6] Наступного року футболіст став бронзовим призером української зони другої ліги, проте медалі не отримав[7], оскільки в середині сезону повернувся до івано-франківського «Спартака». У цій команді Мартиненко виступав у першій лізі СРСР до 1977 року, зігравши за три сезони 86 матчів. Після цього футболіст завершив виступи у командах майстрів, проте ще кілька років грав у складі аматорської команди «Зоря» з Хоросткова.

• Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1972, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.
• Грав у складі бронзових призерів Чемпіонату УРСР з футболу 1975, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР, проте не зіграв відповідної кількості матчів.

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua