Март Стам

Март Стам (нід. Martinus Adrianus Stam, 5 серпня 1899, Пюрмеренд, Нідерланди — 21 лютого 1986, Гольдах, Швейцарія) — нідерландський архітектор, містобудувальник, дизайнер меблів, викладач Баугауза. Стам був редактором авангардного журналу «ABC Beitrage zum Bauen» і був одним з учасників-засновників першого конгресу CIAM.[2]

Март Стам
Народився 5 серпня 1899
Пюрмеренд, Нідерланди
Помер 21 лютого 1986
Гольдах, Швейцарія
Країна  Нідерланди
 Веймарська республіка
 СРСР
 НДР
 Швейцарія
Діяльність архітектор, викладач університету, industrial designer, містобудівник
Знання мов нідерландська[1]
Заклад Weißensee Academy of Art Berlind

Біографія

Народився в 1899 році в Пюрмеренді в Нідерландах.

З 1917 до 1919 рр. — навчався в Національній школі малювання в Амстердамі.

В 1919 році — провів пів року у в'язниці через відмову від військової служби. Звідти вийшов утвердженим прихильником комунізму.

1922 рік — переїхав до Берліну.

1927 рік — спроектував будинок для виставкового містечка Вайсенхоф. А наприкінці 1920-х рр. брав участь в проектуванні району «Новий Франкфурт».

Через розповсюдження впливу нацизму і для побудови нового суспільства Март Стам став одним із тих архітекторів, які разом із Маргарете Шютте-Ліхоцкі поїхали за Ернстом Маєм до Радянського Союзу в 1930 році. Вони мали надію продовжувати ідеї містобудівного проектування «нової речевості», які були сформовані у часи роботи над планами Нового Франкфурта.

В 1931—1934 рр. — працював в СРСР. І там з 1931 до 1932 рр. керував проектними роботами в Магнітогорську. Також в 1931 році керував роботою з розробки нового генерального плану Орська.[3]

В 1933 році, коли в СРСР провідним стилем став сталінський ампір, команда Мая розпалась. Повернутись до Німеччини було неможливо і в 1934 році Стам повертається до Нідерландів. Тут, у 1936 році він будує багатоквартирний будинок з гаражами для автомобілів на першому поверсі, Drive-in-Flats (автомобіль в квартирі).

З 1939 до 1948 рр. — працював директором Інституту художньо-промислової освіти (IVKNO) в Амстердамі.

В пошуках свого другого шансу побудови ідеального світу в 1948 році з дружиною Ольгою Хеллер переїхав до Радянської зони окупації Німеччини.

В 1948—1950 рр. — був ректором Вищої школи образотворчих мистецтв (Дрезден), а згодом в період 1950—1952 рр. — ректором Вищої школи образотворчих та прикладних мистецтв та формотворення в Східному Берліні, де йому вдалось застосувати до навчального процесу методики Баугауз. З початком активної побудови соціалізму в НДР та розповсюдженням в архітектурі кондитерського стилю (нім. Zuckerbäckerstil) його естетичні принципи модернізму тут стали зайві, він був звинувачений у «буржуазному формалізмі».

Наприкінці 1952 року — змушений звільнитись з Вищої школи мистецтв і повернутись до Амстердаму.

В 1955 році Стам відкрив у Амстердамі власне архітектурне бюро. Будучи радикальним модерністом, він був переконаний, що архітектура повинна стимулювати становлення суспільства рівності та братерства. Але, після всі переїздів він лише знову і знову розчаровувався в економіці та політиці різних країн: спочатку був довоєнний Франкфурт, потім СРСР, Східна Німеччина та Нідерланди.

В 1966 році за станом здоров'я] Стам залишив усі публічні посади та переїхав до Швейцарії разом із дружиною. Коли у 1986 році архітектор помер, дружина Ольга передала роботи, які він залишив, Музеї німецької архітектури (нім. Deutsches Architekturmuseum) у Франкфурті. Це підвищило його впізнаваність.

Поновлення інтересу до його творчості призвело до створення документального фільму на нідерланському телебаченні, а також появі спецкурсу для архітектурної школи в Мюнстері. Крім того, поновилось виробництво виробів з його дизайном, продажем яких зайнявся музей. Були відреставровані житлові будинки в Геллергофі та Будинки престарілих фонду Генрі та Емми Будж.

Архітектура та містобудування

Будинок для виставкового поселення Вайсенхоф, 1927

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.