Марунька (притока Білки)

Мару́нька — річка в Україні, в межах міста Львова (витоки), міста Винник і Пустомитівського району Львівської області. Ліва притока Білки (басейн Західного Бугу).

Марунька
Винниківське озеро на річці Марунці
49°49′40″ пн. ш. 24°05′06″ сх. д.
Витік східні околиці м. Львова
• координати 49°49′40″ пн. ш. 24°05′06″ сх. д.
Гирло р. Білка
• координати 49°47′56″ пн. ш. 24°15′50″ сх. д.
Басейн Басейн Західного Бугуd
Країни:  Україна
 Львівська область
Регіон Львівська область
Довжина 14 км
Площа басейну: 65 км²
Притоки: Марущак (права)
Ідентифікатори і посилання

Опис

Довжина Маруньки 14 км, площа басейну 65 км². Річище слабозвивисте, в нижній течії випрямлене і каналізоване. Споруджено кілька ставів, зокрема Винниківське озеро.

Розташування

Витоки розташовані на східній околиці міста Львова (в районі Майорівки), в межах Львівського плато. Витік річки утворюють два потічки, що мають форму «вил». Вони на всьому проміжку проходять лісом, аж до злиття перед Винниківським озером. За озером долина Маруньки розширюється до 1 км. Течія повільна, дно долини плоске і широке. Долина майже по всій довжині річки заболочена. Правий її схил порівняно розчленований долинами приток р. Волиця, р. Бережанка і потоком Марущак. Спочатку тече між пагорбами Винниківського лісопарку на південний схід, потім через місто Винники, а далі — на схід у межах Грядового Побужжя (між Винниківською та Дмитровицькою грядами). Впадає до Білки на північ від села Чижикова[1]

Притоки: Марущак (права) і невеликі потічки та меліоративні канали.

Історія

Ще 100 років тому вода у Маруньці була настільки чистою, що її використовували для пивоваріння у броварні Грунда. Пиво Грунда славилось далеко за межами Львова. Броварня заснована у 70-х рр. XIX ст. У 1922 р. Львівське Акційне Товариство Броварів та віденська фірма «Маутнер-Маргоф» на базі броварні створила Акційну спілку «Лисиницька фабрика пресованих дріжджів та спирту». З 1945 р. це — Львівський дріжджовий завод. Недосконала система очистки стоків мала шкідливий вплив на Маруньку, практично знищила її. У 1994 р. на місці дріждзаводу створено АТ «Ензим», а вже з початку 2000-х років ПрАТ «Компанія Ензим» розпочинає будівництво інноваційного та унікального на території Львівщини комплексу очисних споруд. Обладнання застосовує біологічні методи поглибленого очищення стічних вод, відповідно до світових технологій [2].[3]

Від Винниківського озера, де долина Маруньки стає широкою, починається околиця Винник з гарною і веселою назвою «Забава». На луках над Марунькою люди збиралися на обрядові дійства, свята, забави, звідси і назва околиці. На південному схилі лісу, відкритому до сонця, здавна плекали виноград, що і дало згодом назву місту Винники. Сіножаті над Марунькою називались «Бліх», «На бліху» від німецького «bleichen», що означає «відбілювати». Тут господині прали і відбілювали на сонці домоткане полотно. На Забаві було два ставки Ліпських з млинами (сьогодні це територія ПП «Глобус»), тютюновий млин Манка і млин Міллера, що діяв до недавнього часу. У районі Забави Марунька ставала повноводною річкою, ще років 60 тому у ній ловили рибу, купалися діти.[3]

Легенди

Існують дві легенди щодо походження назви цієї річки.
За старих часів молодий боярин заблукав у лісах на ловах. Три дні і три ночі шукав дорогу, аж на четвертий день почув дівочий спів. Пішов на голос і побачив дівчину, яка пасла корів. Боярин спитав, як йому вийти до Львова, і дівчина сказала:
– Ідіть за цією річкою.
На прощання боярин поцікавився, як дівчину звати.
– Марунька,— відповіла вона. Так ту річку і назвали.
За іншою легендою боярин закохався в пастушку, забрав її до себе, хотів одружитися. Але батько був проти і зажадав, аби дівчина вернулась до села. Дівчина з розпачу втопилася в річці, яку потім назвали її іменем.[4]

Посилання

  1. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, С. 73.
  2. 10 фактів про комплекс очисних споруд «Компанії Ензим» | Компанія Ензим. www.blogs.enzym.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  3. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, С. 142.
  4. Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. – Винники:ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, С. 113.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.