Марцінків Іван Спиридонович

Народився 5 червня 1858 року в селі Витвиця, його батько був священником. Після закінчення гімназії, 1874 р. вступає на державну службу до лісової управи в с. Кальна як кандидат, що теоретично i практично засвоював професію лісника. З травня 1875 р. призначений на посаду технічного помічника лісництва при лісовій управі в Новоселиці. Там відбув трирічну практику і у 1877 р. успішно склав державний іспит для камеральних службовців (технічних лісових помічників) при намісництві у Львові. Далі була військова служба (1878—1881), після завершення якої повертається до камеральної лісової управи як лісовий і канцелярський помічник у Берегах (округ Добромиль). Згодом був переведений на посаду самостійного дільничного лісника у Мигові Дрогобицького повіту, а 1886 р. — у Доброгостові. З 1892 року працює на цій же посаді в Солотвині Мізунській, пізніше — в Новому Мізуні, в 1914 році отримав посаду директора панських лісів у Мізуні, де пропрацював 25 років аж до виходу на пенсію у 1922 р[1].

Займатися бджільництвом Іван Марицнків почав 1887 р. і вже через 10 років утримував 100 вуликів, одразу заявивши про себе як про активного пасічника, а згодом — як відомого діяча на пасічницькій ниві. Як знавець високогірної флори, одним із перших в околицях Сколе розпочав кочівлю пасік у високогір'ях Карпат.

Починаючи з 1893 р. співпрацює з багатьма пасічницькими журналами Польщі, Німеччини, Чехословаччини, а пізніше й з українськими — «Українське пасічництво», «Український пасічник».

З 1904 року бере активну участь у міжнародних та всеслов'янських пасічницьких конгресах і з'їздах як учасник, автор рефератів та оціночний суддя пасічницьких виставок.

1909 р., під час з'їзду пасічників у місті Стрий, було вирішено заснувати Спілку пасічників. Товариство «Сільський господар» взяло ініціативу на себе i в грудні того ж року у Львові відбулися представницькі збори пасічників, де було вирішено заснувати тимчасову секцію пасічників при Товаристві «Сільський господар», головою якої було обрано Івана Марцинківа.

Збори вирішили i заснували «Руське пасічницьке товариство», головним завданням якого стала допомога пасічникам у збуті меду, забезпечення пасік необхідним бджолореманентом, надання безкоштовних консультацій, тощо. Головою надзірної ради обрано Івана Марцинківа.

3 1910 року бере активну участь у перших всеслов'янських з'їздах пасічників, які відбувалися у Софії, Белграді та Москві на яких представляє українське пасічництво Галичини та Товариство «Сільський господар». На VI Міжнародному конгресі Всеслов'янського союзу пасічників у Белграді його було обрано до ради Союзу.

У 1906 році був обраний президіальним радником для репрезентації пасічницьких конгресів для Німеччини, Австрії та Угорщини. У 1911—1912 рр. обирався членом президії Всеслов'янських пасічницьких конгресів у Белграді та Москві.

Опублікував понад 300 статей на різні пасічницькі теми та 15 наукових розробок. у 1912 р. видав книгу «Наш улей Галицький (Слов'янський) і раціональна пасічна господарка в нім».

У 1913 p. з метою вивчення місцевого бджільництва подорожує по Хорватії, а в 1914 році відвідав Грецію, Албанію, Італію, Туреччину, Аравію та інші країни, узагальнивши досвід та опублікувавши детальний звіт з матеріалів подорожі.

Після закінчення Першої Світової війни брав активну участь у відбудові пасічницького життя на Галичині.

Впродовж тривалої пасічницької діяльності був відзначений численними нагородами конгресів, виставок та пасічницьких товариств різних країн. Зокрема, отримав 7 золотих та 2 срібні австрійські державні медалі, 1 велику срібну угорську державну медаль, 7 срібних і 7 бронзових виставкових медалей. Загалом нагороджений 52 почесними відзнаками.

Помер у Сколе 1940 року.

У 2008 р., до 150-ї річниці від дня народження Івана Марцинківа в селі Витвиця відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки.

• Марцинків Іван Спиридонович. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022. // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Іван Марцинків — пасічник і громадський діяч. Долинська центральна публічна бібліотека. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 7 лютого 2022.
• Основоположники, вітчизняні вчені та практики в галузі бджільництва України. Національна академія аграрних наук України. Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича». — Київ. — С. 36-37.