Марінат Олексій Романович

Олексій Марінат
рум. Alexei Marinat
Ім'я при народженні Олексій Романович Марінат
Народився 24 травня 1924(1924-05-24)
Валегоцулівка
Помер 17 травня 2009(2009-05-17) (84 роки)
Кишинів
Поховання Кишинів
Громадянство  СРСР
 Молдова
Національність молдованин
Діяльність прозаїк, драматург, публіцист
Alma mater Кишинівський державний педагогічний інститут
Мова творів молдовська
Роки активності 1955–2009
Нагороди
Орден Республіки

Олексій Романович Марінат (рум. Alexei Marinat; нар. 24 травня 1924(19240524) — пом. 17 травня 2009) — молдовський письменник, драматург і публіцист.

Життєпис

Народився 24 травня 1924 року в селі Валегоцулівці (нині Ананьївський район Одеської області). Молдованин.

У липні 1944 року призваний Валегоцулівським РВК до лав Червоної армії. Учасник німецько-радянської війни з 1944 року. Обіймав посаду розвідника-спостерігача батареї управління 2-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської Уманської Червонопрапорної бригади на 2-у Українському фронті, рядовий[1].

По закінченні війни вступив до Кишинівського державного педагогічного інституту. Тоді ж почав вести щоденник, де занотовував свої враження від повоєнної радянської дійсності. У травні 1947 року за доносом сусіда по кімнаті був заарештований і засуджений до 10 років ув'язнення в сибірських таборах. Достроково звільнений за рішенням суду 5 листопада 1955 року.

Літературну діяльність розпочав у 1955 році. У 1959 році закінчив Кишинівський державний педагогічний інститут імені Іона Крянге.

Після здобуття Молдовою незалежності, став одним з письменників, які підтримали національне відродження в Республіці Молдова та повернення до латинської абетки.

Мешкав у Кишиневі, де й помер 17 травня 2009 року.

Основні твори
  • «Zările ne cheamă» (укр. Нас зорі кличуть) — Кишинів, 1959;
  • «Fata cu harţag» (укр. Сварлива дівчина) — Кишинів, 1962;
  • «Urme pe prag» (укр. Сліди на порозі) — Кишинів, 1966;
  • «Mesagerii» (укр. Вісники) — Кишинів, 1977;
  • «Grădina dragostei» (укр. Сад любові) — Кишинів, 1980;
  • «Scrieri alese» (укр. Вибрані твори) — Кишинів, 1991;
  • «Eu şi lumea» (укр. Я і світ) — Кишинів, 1999;
  • «Călătorii în jurul omului» (укр. Подорожі навколо людини) — Кишинів, 2004 — премія Спілки письменників Республіки Молдова.

Нагороди і почесні звання

За участь в Другій світовій війні був нагороджений радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (30.04.1945) і медалями.

  • Заслужений діяч літератури Молдови (1993).
  • Кавалер ордена Республіки (1996).
  • Лауреат Державної премії Молдови в галузі літератури і мистецтва (2000).
  • Кавалер румунського ордена «За віддану службу» (01.12.2000) — за особливі заслуги в розвитку румунської культури в Республіці Молдова[2].

Примітки
  1. «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 30 травня 2015.
  2. Декрет Президента Румунії № 567 від 01.12.2000 року. (рум.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.