Ананьївський район
Ананьївський район — колишній район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,1 тис. км² (3,3 % від території області). Населення — 29,0 тис. осіб, станом на 2001 рік[⇨]. Районний центр — Ананьїв. На півночі район межував з Балтським, на сході — з Любашівським, на півдні — з Ширяївським та Захарівським, на південному заході — з Окнянським та на заході — з Подільським районами Одеської області.
Ананьївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті регіону | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Одеська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5120200000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 р.[1] | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р.[2] | ||||
Населення: | 25226 (1.07.2020)[3] | ||||
Площа: | 1104.68 км² | ||||
Густота: | 23.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4863 | ||||
Поштові індекси: | 66400—66447 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Ананьїв | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 31 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Балан Микола Олексійович | ||||
Голова РДА: | Бритков Максим Сергійович[4] | ||||
Вебсторінка: | Ананьївська РДА Ананьївська районна рада | ||||
Адреса: | 66400, Одеська область, Ананьївський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Ананьївський район у Вікісховищі |
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року[5].
Природа
Район розташований на південно-східних схилах Подільської височини (лісостепова північ) та у межах Причорноморської низовини (степовий південь)[6]. Район розташований на підвищеній, пологохвилястій лесовій рівнині[6][7]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня розчленована глибокими долинами річок, балками та ярами[6].
Корисні копалини: глина, пісок[6][7].
Пересічна температура січня -5 °C, липня +21 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 180—200 днів. Середня норма атмосферних опадів — 450 мм на рік. Максимум припадає на червень. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить в межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[6].
Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Чорного моря: Тилігул (центральна частина району), Журавка (південь) та ін., що течуть з північного заходу на південний схід.
З ґрунтів найбільш поширені чорноземи, звичайні, середньогумусні, на півночі незначна частина опідзолених (темно-сірих і опідзолєних чорноземів)[6][7].
Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень невелика[6]. Серед деревних порід переважає дуб скельний[6]. На схилах залишки лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів[6].
- Байрачний ліс
- Глибокий Яр, Долинський ботанічний заказник
- Парк «Коханівка»
- Селіванівський ландшафтний заказник
Охорона природи
У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:
- Долинський — ботанічний заказник загальнодержавного значення.
- Селіванівський — ландшафтний заказник місцевого значення.
- Байтали — заповідне урочище місцевого значення.
- «Коханівка» — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Історія
З середини XIX століття в Ананьївському повіті зростає кількість промислових підприємств, до кінця XIX століття їх було близько 20: 3 фабрики фруктових та шипучих вод; 2 олійниці; тютюнова фабрика, броварня, декілька цегельних заводів.
1863 року в Ананьєві відкрито земську лікарню. 1876 року відкрилася чоловіча гімназія, а через рік — жіноча, два народних училища, 3 церковно-приходських школи, єврейське початкове училище.
Район було утворено 1923 року[7]. 13 березня 1925 року до Ананьївського району приєднана територія колишньої Кіндратівської волості розформованого Ставрівського району АМРСР[8].
11 лютого 1935 року Валегоцулівська I, Валегоцулівська II, Валегоцулівська III, Мардарівська, Велика Кочурівська, Велика Кіндратівська, Кирилівська, Шляхетнянська сільські ради перейшли до Валегоцулівського району АМСРР[9].
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на: 1 міську раду та 14 сільських рад, які об'єднують 32 населені пункти та підпорядковані Ананьївській районній раді. Адміністративний центр — місто Ананьїв[10].
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ананьївського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 45,40 % (проголосували 9 507 із 20 940 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,58 % (4 048 виборців); Юлія Тимошенко — 14,39 % (1 368 виборців), Сергій Тігіпко — 14,13 % (1 343 виборців), Вадим Рабінович — 7,32 % (696 виборців), Олег Ляшко — 5,69 % (541 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,34 %.[11]
Населення
Станом на 1988 рік, населення району становило 40,8 тис. осіб, з якого міського — 11,4 тис. осіб[6].
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року населення району становить 29 036 осіб, в тому числі міське населення — 9,67 тис. осіб, сільське — 19,36 тис. осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[12]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 882 | 3098 | 1958 | 4133 | 3681 | 1929 | 83 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 17 654 | 2784 | 2151 | 4083 | 4527 | 3720 | 389 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
На території району єдине місто (Ананьїв) та 37 сільських населених пунктів[6].
Національний склад населення району за переписом 2001 року[13]:
Населений пункт | українська | молдовська | російська |
---|---|---|---|
Ананьїв | 87,9 | 2,1 | 9,4 |
Ананьїв Перший | 89,5 | 3,6 | 6,6 |
Селиванівка | 91,9 | 3,6 | 4,1 |
Ананьїв Другий | 95,2 | 2,4 | 2,3 |
Байтали | 92,8 | 2,9 | 3,6 |
Гандрабури | 3,3 | 94,0 | 2,6 |
Долинське | 71,9 | 22,4 | 4,7 |
Красне | 90,7 | 8,3 | 1,0 |
Жеребкове | 91,5 | 2,3 | 5,4 |
Михайлівка | 94,5 | 1,4 | 3,8 |
Струтинка | 97,7 | - | 2,3 |
Коханівка | 93,8 | 2,9 | 3,3 |
Боярка | 92,7 | 6,6 | 0,4 |
Кохівка | 96,2 | 1,4 | 2,2 |
Великобоярка | 96,5 | 2,5 | 0,8 |
Шелехове | 95,8 | 1,3 | 2,2 |
Новоолександрівка | 85,7 | 5,8 | 8,2 |
Козаче | 95,2 | 2,4 | |
Новоіванівка | 86,0 | 14,0 | - |
Шевченкове | 93,2 | 5,5 | 1,4 |
Новогеоргіївка | 96,6 | 1,4 | 1,7 |
Новоселівка | 97,9 | 0,6 | 1,2 |
Пасицели | 95,6 | 2,2 | 2,2 |
Романівка | 93,6 | 6,1 | 0,1 |
Новодачне | 91,1 | 6,3 | 2,5 |
Точилове | 4,7 | 92,6 | 2,5 |
Шимкове | 90,3 | 4,6 | 5,0 |
Амури | 94,6 | 2,0 | 3,4 |
Вербове | 91,2 | 7,4 | 1,5 |
Ананьївський район | 78,2 | 16,1 | 5,3 |
Охорона здоров'я
Сьогодні мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на 130 ліжок, Долинська дільнична лікарня на 10 ліжок, 2 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району 53 лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.
- Ананьївська районна лікарня
- Меморіальна дошка на будівлі лікарні
- Стоматологічна поліклініка
Відомі уродженці
- Ніщинський Петро Іванович (псевдонім Петро Байда; 21 вересня 1832, Ананьїв — 16 березня 1896) — український композитор і поет-перекладач.
- Петро Ніщинський
Економіка
Як за радянських часів так і за часів незалежності в господарстві району провідне місце належить сільському господарству, 98 % валової продукції.
Промисловість
Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова та виробництво будівельних матеріалів[6][7]. Найбільшими підприємствами були: Ананьївські консервний завод, молочний цех Барського молочно-консервного комбінату, Ананьївський та Гандрабурівський цегельні заводи, Жеребківський комбікормовий завод[6][7]. На початку XXI століття налічується багато переробних підприємств з виробництва соняшникової олії, круп та макаронних виробів (приватні підприємства «Ананьїв-хліб» та «Укрхліб-2»), які постачаються в різні регіони України. Природний потенціал району — пісок та глина, що є основною сировиною для виробництва цегли та черепиці.
ТОВ «Лакта» з переробки молока та виробництва молочної продукції, виробляється 4 найменування твердих сирів, масло вершкове «Селянське», молоко, кефір, ряжанка, сметана, йогурти в асортименті. Продукція сертифікована Одеським центром стандартизації, метрології та сертифікації, має акредитовану лабораторію, можливості співпрацювати з іноземними державами — Молдовою та Росією.
Мале виробниче підприємство «Ананьївська друкарня» займається виробництвом друкованої продукції та її реалізацією.
На території району функціонують будівельні організації яка виконують будівельно-монтажні роботи з газифікації міст і сіл району та в сусідніх районах. Управління експлуатації газового господарства яке обслуговує крім Ананьївського ще й Любашівський район.
Сільське господарство
Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 80,39 тис. га (76,5 %),
- орні землі — 64,76 тис. га (61,7 %),
- зрошувальні землі — ?,
- багаторічні насадження — ?,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 14,7 тис. га (14,0 %);
- землі, зайняті лісами — ?;
- інше — 24,58 тис. га (23,4 %)[6].
За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування цукрових буряків і зернових (пшениця, кукурудза)[6][7]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні молочно-м'ясної худоби, на початку XXI сторіччя зростає чисельність поголів'я овець, свиней, великої рогатої худоби[6]. У 1980-х роках на землях району господарювало 15 колгоспів, Жеребківська дослідна станція науково-виробничого об'єднання по кукурудзі «Дніпро»[6][7]. На початку XXI століття ДП «Украгросоюз» та Жеребківська дослідна станція займаються вирощуванням насіння зернових та технічних культур.
- Сільськогосподарські угіддя
- Сільськогосподарські угіддя
У 2004 році створено державне підприємство «Ананьївський держлісгосп».
Сфера послуг
На території району функціонують 4 ринки з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в м. Ананьєві на 736 торгових місць в с. Долинське на 202 торгових місця, та інших селах району, 120 підприємств торгівлі, в тому числі в м. Ананьєві триповерховий універмаг. Після капітального ремонту запрацював універсам за вимогами сьогодення, 19 підприємств побутового обслуговування населення, в тому числі триповерховий будинок побуту в місті Ананьєві, 11 аптечних закладів, 5 — АЗС, 21 підприємство громадського харчування.
Ананьївський район забезпечує послугами зв'язку Ананьївський цех електрозв'язку № 10, надаються послуги дротового та ефірного радіомовлення та електрозв'язку майже 4200 абонентам.
Банківські установи:
- ТВБВ № 10015/0412 філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадбанк України»;
- Відділення в м. Ананьєві Південного Головного регіонального управління «ПриватБанк»;
- Одеська філія акціонерного банку «Укргазбанк»;
- Відділення № 37 акціонерного комерційного банку «Імексбанк»;
- Ананьївське територіальне безбалансове відділення Одеської обласної філії акціонерного пенсійно-поштового банку «Райффайзен Банк Аваль».
Страхові установи:
- Ананьївське відділення національної страхової компанії «Оранта»
Транспорт
Райцентр Ананьїв розташовується за 82 км від обласного центру, місто Одеса. Залізничні станції: Жеребкове на відстані 15 км від міста Ананьєва, Мардарівка[7].
Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 249 км, з яких із твердим покриттям — 175 км[6]. Через район проходить євромагістраль E584 (у межах України із нею збігається М13). Також районом проходить низка територіальних автошляхів: Р71, Т 1612, Т 1613 та Т 1623. У місті Ананьєві з 1986 року функціонує новий автовокзал. Автобусним сполученням охоплені всі населені пункти району. Перевезення пасажирів забезпечують Відкрите акціонерне товариство «Ананьївське АТП-15112», ПП Слободяник В. М., ПП Загребельний В. В.
Через Ананьївський район прокладено газопровід міжнародного значення. Збудована і працює газокомпресорна станція, яка щорічно, починаючи з 1987 року перекачує більше 20 млрд м³ газу споживачам області та в країни Балканського регіону.
Культура
У районному центрі створено і функціонує історико-художній музей, 22 клубні заклади (за часів УРСР 15 будинків культури та 16 сільських клубів), 30 бібліотек (40 за часів УРСР), за часів УРСР діяло 43 кіноустановки[7]. Центральне місце в експозиції художніх робіт історико-художнього музею займають 7 картин українських художників, академіка Є. І. Столиці (інша частина його творчості зберігається в колекціях музею в Будеях та Третьяковській галереї) та Р. М. Палецького.
В Ананьєві пам'ятники комсомольцям Ананьївського району, які загинули у боротьбі проти німецьких окупантів та українському композиторові і поету-перекладачеві П. І. Ніщинському.
- Районний будинок культури, колишнє дворянське зібрання
- Пам'ятник Ніщинському, Ананьїв, скульптор П. І. Кравченко
- Плита на братській могилі євреїв-жертв Холокосту
- Колодязь-каплиця, Ананьїв
Освіта
За радянських часів у райцентрі було створено:
- 1930 року сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, нині державний аграрно-економічний технікум в якому навчається 590 студентів;
- 1934 року професійно-технічне училище № 44, нині аграрний професійний ліцей, де можна отримати 15 робочих професій та середню освіту[6].
2896 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання. У місті Ананьєві реорганізовано школу № 1 і № 2 у навчально-виховний комплекс школу-гімназію, та навчально-виховний комплекс школу-ліцей відповідно.
Релігія
Див. також
Примітки
- Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 23.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
- Розпорядження Президента України від 27 грудня 2019 року № 600/2019-рп «Про призначення М.Бриткова головою Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ГЕУ, 1989, с. 40-41.
- Сафронов О. О. Ананьївський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
- Постанова Президії ВУЦВК № 13 від 11 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
- Адміністративно-територіальний устрій Ананьївського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком...2001] (укр.). Державна служба статистики України.
- Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
Література
- В. Г. Пижов, О. Г. Топчієв Ананьївський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
- Ананьївський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.
Посилання
- Ананьївський район // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Ананьївська райрада
- Ананьївський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Балтський район | Любашівський район | |
Подільський район | ↓ | |
Захарівський район | ← | Ширяївський район |