Марія Боґда

Марі́я Бо́ґда (пол. Maria Bogda, справжнє ім'я Яні́на Копа́чек-Бро́дзіш (пол. Janina Kopaczek-Brodzisz); 25 листопада 1909, Львів, Австро-Угорщина 30 червня 1981, Дезерт-Гот-Спрінґс, США) — польська акторка театру та кіно.

Марія Боґда
Народилася 25 листопада 1909(1909-11-25)[1][2][3]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Померла 30 червня 1981(1981-06-30)[1][2][3] (71 рік)
Дезерт-Гот-Спрінґс, Ріверсайд, Каліфорнія, США
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство  Польща
Діяльність акторка, кіноакторка
Роки діяльності 19291950
У шлюбі з Адам Бродзіш
IMDb nm0091605
Нагороди та премії

 Марія Боґда у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 25 листопада 1909 року у Львові, тут закінчила школу Софії Стшалковської[4] (нині в цій будівлі знаходиться загальноосвітня школа № 6)[5]. В 1926 перемогла у конкурсі «Фотогенічні обличчя», організованого газетою «Warszawski Wieczór», і в нагороду отримала річний курс навчання в Інституті кіно імені Віктора Беганьського у Варшаві[6]. Під час навчання познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, теж львів'янином[7] і студентом Інституту кіно, актором Адамом Бродзішем. Шлюб вони взяли в 1934[6].

Колишня школа Софії Стшалковської на вулиці Зеленій у Львові

1929 року Марія Боґда посіла перше місце в конкурсі «Найкрасивіший тип польки» газети «Ilustrowany Kuryer Codzienny»[8] та почала зніматися в кіно. Цього ж року стала членом Львівського клубу короткохвильовиків, з позивним SP3HR[9].

Марія Боґда та Адам Бродзіш у фільмі «Рапсодія Балтики» (1935)

Знімалася в німому кіно, а згодом і в звуковому. У декількох фільмах зіграла разом із своїм чоловіком Адамом Бродзішем: «Безіменні герої» (1932), «Голос пустелі» (1932), «Під твій захист» (1933), «Молодий ліс» (1934), «Рапсодія Балтики» (1935), «Пан редактор шаленіє» (1937), «Жінки над прірвою» (1938), «Богородиця» (1939). Подружжя мешкало у віллі на околицях Варшави. Вони були популярними акторами, мали успіх у товаристві. В січні 1938 року їх було обрано Королем та Королевою Балу Моди у варшавському Готелі «Європейський»[6][10].

Акторська кар'єра Марії закінчилася з початком Другої світової війни. Роки окупації подружжя провело у Варшаві. У 1939—1941 Марія працювала офіціанткою у кав'ярні «Наполеонка»[11]. Разом з чоловіком брала участь у Варшавському повстанні[7] — працювала у їдальні для повстанців, у своїй віллі організувала шпиталь. Після поразки повстання подружжя Бродзішів залишило Варшаву, оселилося в Закопаному, утримуючи тут пансіонат «Бродзішувка» (пол. Brodziszówka)[6][10].

В повоєнному кінематографі для Марії місця не знайшлося[12], протягом кількох років вона грала у мандрівному театрі, організованому її чоловіком[6]. У 1950 Адама Бродзіша взяли до трупи театру в Бельсько-Бялій. В червні 1961 театр, із спектаклем «Скіз» Габріелі Запольської, поїхав на гастролі до США. У турне Адам взяв і свою дружину. По його закінченню подружжя вирішило не повертатися до Польщі. Вони залишилися в країні, оселилися в Лос-Анджелесі та почали займатися розведенням шиншил[6][12].

Після виходу на пенсію подружжя Бродзішів збудувало в Дезерт-Гот-Спрінґс власний будинок й прожило тут решту свого життя[7]. Марія Боґда померла 30 червня 1981, за п'ять років помер і її чоловік. За заповітом Марії, в квітні 1988 прах подружжя було перевезено до Польщі[6]. Їхня могила розташована на Раковицькому цвинтарі в Кракові, місце — JB-6-3[11][13].

Творчість

Марія Боґда з Францішком Броднєвічем у фільмі «Пан Твардовський» (1936)
Кадр з фільму «Голос пустелі» (1932)

Марія Боґда стала першою білявкою в польському кінематографі[4]. Раніше для зйомок застосовувалася ортохроматична кіноплівка, нечутлива до жовтого і червоного, через що світлоокі, біляві актори виходили в кадрі невиразними. В другій половині 1920-х років замість неї, в польському кіновиробництві, почали використовувати панхроматичну плівку, чутливу до всього видимого спектра світла[14].

Загалом акторка знялася в 17 польських фільмах[15][16]. Більшість її ролей — це миловидні, лагідні, вірні чоловікові, вітчизні та Богові жінки[12][4].

Тип вроди Марії Боґди — блондинка, із скромною, але модною зачіскою, нерізкими рисами обличчя, стриманими і спокійними рухами — зумовив її до виконання ролей лагідних і богомільних жінок, котрих зрештою Бог винагороджує за віру, цноту і терплячість.
Оригінальний текст (пол.)
Typ urody Marii Bogdy — skromnie, lecz modnie zaczesana blondynka o niewyrazistych rysach twarzy, poruszająca się w sposób dyskretny i opanowany — predestynował ją do ról łagodnych i bogobojnych kobiet, które w końcu Bóg wynagradza za wiarę, cnotę i cierpliwość.

— Аліна Мадей, мистецтвознавець[17]

Рік Назва фільму Роль
1929 Під прапором кохання Марія
1929 Поліцмейстер Тагєєв (Policmajster Tagiejew) Яніна
1929 Таємниця поштової скриньки Ніна Завойська
1932 Безіменні герої Яніна Реньська
1932 Голос пустелі Дженні Бартон
1933 Під твій захист Мариля
1934 Дочка генерала Панкратова Революціонерка
1934 Молодий ліс Ванда Літиньська
1935 Абетка кохання Геленка
1935 Антек-поліцмейстер Казя Левандовська
1935 Рапсодія Балтики / Rapsodia Bałtyku Янка Заторська
1936 Маленький морячок Марися
1936 Пан Твардовський Кася
1937 Пан редактор шаленіє Ірена
1937 Ти, що в Гострій світиш Брамі Марія
1938 Жінки над прірвою Марися Журкувна
1939 Богородиця Мариля

Джерела

  • Charles. Marja Bogda // Świat Filmu.  1933. № 4 (marzec). С. 12.
  • Marek Haltof. Historical Dictionary of Polish Cinema. — Lanham, Maryland : Rowman & Littlefield Publishers, 2015. — С. 26-27. — ISBN 978-1-4422-4471-9.

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. Beata Kost. Ze Lwowa na taśmę filmową // Кур'єр Галіційський.  2013. № 17 (79) (17 – 30 września).
  5. Софія Змерзла (19.08.2016). Втрачені палаци на вулиці Зеленій, або жіночий навчально–виховний заклад Софії Стшалковської. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 3 березня 2019.
  6. Agnieszka Niemojewska (22.11.2018). Królewska para na ekranie. rp.pl (пол.). Жечпосполіта. Процитовано 2 березня 2019.
  7. Adam Brudzisz. polskiekinolat30.manifo.com (пол.). Процитовано 3 березня 2019.
  8. Charles, 1933, с. 12
  9. Technika amatorska. Rys historyczny. sp2put.pl (пол.). SP2PUT Akademicki Klub Krótkofalowców UTP w Bydgoszczy. Процитовано 2 березня 2019.
  10. Jakub Wiewiórski (31.12.2013). Adam Brodzisz - wielki zapomniany amant. sfp.org.pl (пол.). Процитовано 3 березня 2019.
  11. Maria Bogda. filmpolski.pl (пол.). Процитовано 3 березня 2019.
  12. Marek Haltof, 2015, с. 26-27
  13. Сmentarz Rakowicki. Adam Brodzisz. Inni pochowani w tym grobie. zck-krakow.pl (пол.). Процитовано 3 березня 2019.
  14. Jarosław Twardosz. Taśma filmowa // Słownik filmu / Rafał Syska. — Kraków : Krakowskie Wydawnictwo Naukowe, 2010. — 624 с. — ISBN 978-83-7653-010-9.
  15. Maria Bogda. Filmography. imdb.com (англ.). Процитовано 2 березня 2019.
  16. Мария Богда. Актриса. kinopoisk.ru (рос.). Процитовано 2 березня 2019.
  17. Alina Madej. Człowiek wyrazisty // Kwartalnik Filmowy.  194. № 5. С. 46-61.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.