Марія Маєрова

Марі́я Ма́єрова (уроджена Марія Бартошова) (чеськ. Marie Majerová, нар. 1 лютого 1882(18820201), Увалі, поблизу Праги, — пом. 16 січня 1967, Прага) — чеська письменниця, журналістка, громадська діячка. Народний художник (діяч мистецтв) Чехословаччини (1947). Лауреат Державної премії імені К. Готвальда (1955).

Марія Маєрова
чеськ. Marie Majerová
Ім'я при народженні чеськ. Marie Bartošová[1]
Псевдо Rudolf Novotný[1] і Karel Zeman[1]
Народилася 1 лютого 1882(1882-02-01)[2][3][…]
Úvalyd, Прага-схід[2][4][…]
Померла 16 січня 1967(1967-01-16)[3][5][…] (84 роки)
Прага, Чехословаччина[5][1][…]
Поховання
Ольшанський цвинтар : 
Країна  Чехословаччина
 Австро-Угорщина
Діяльність письменниця, журналістка, письменник наукової фантастики, перекладачка, поетеса, політична діячка, редакторка
Знання мов російська, німецька, французька і чеська[3]
Magnum opus Q41318290? і Sirénad
Партія Комуністична партія Чехословаччини і Чеська соціал-демократична партія
Родичі Vlastimil Tusard
У шлюбі з Josef Stivínd і Slavoboj Tusard
Нагороди

Народний артист Чехословаччиниd (1947)

Czech State Award for Literatured (1922, 1932)

honorary citizen of Kladnod (10 січня 1947)

IMDb ID 0538083

Одна з основоположників чеської літератури соціалістичного реалізму.

Життєпис

Рано втратила батька, виховувалася в родині профспілкового активіста в місті Кладно. З молодості пов'язана з робочим рухом. Працювала покоївкою в Будапешті, потім друкаркою в Празі й навчалася у вечірній школі. У 1904 вийшла заміж за журналіста Йозефа Стівіна і з ним переїхала до Відня, де вони стали працювати в соціал-демократичній газеті «Dělnické listy». З 1904 по 1906 — жила у Відні й там стала учасником робітничого руху. У 1906—1907 — слухала лекції в Сорбонні, потім повернулася на батьківщину.

Стала анархісткою. В 1908 році вступила до Соціал-демократичної партії. Після поділу соціал-демократичної партії в 1921 році стала однією із засновників КПЧ — Комуністичної партії Чехословаччини (Komunistická strana Československa — Czechosłowacka Partia Komunistyczna).

Входила до групи С. К. Неймана (1875—1947), одного із засновників КПЧ і творця пролетарської поезії Чехословаччини.

До 1928 працювала редактором друкованого органу КПЧ — комуністичної газети «Rudé právo». Співпрацювала з рядом чехословацьких газет і журналів («Ženské list», «Právо lidu», «Dělnický listý», «Čin»).

У 1929 році була виключена з КПЧ разом з рядом інших письменників-комуністів (Іван Ольбрахт, Владислав Ванчура, Ярослав Сейферт, Станіслав Костка Нейман, Гелена Малірова, Йозеф Гора) за «Маніфест семи» з критикою Готвальда, звинувачена в «ліквідаторському виступі семи письменників проти обраного на 5 з'їзді нового партійного керівництва і нової лінії КПЧ». У тому ж році тимчасово покинула країну.

За часу німецької окупації не могла публікуватися. Перебувала під наглядом поліції. Після війни повернулася до літературної роботи й журналістики.

Творчість

Літературну діяльність розпочала в 1904. Авторка романів, збірок повістей та оповідань, книг нарисів, прози для дітей.

Основна тема творів — історія робочого і революційного руху в Чехії. Багато романів та оповідань присвячені проблемі звільнення жінки від сімейних, побутових та моральних догм і традицій буржуазного суспільства (роман «Невинність», 1907, оповідання «Страстоцвіти», 1920 і ін.). У романі «Найпрекрасніший світ» (перек. на російську 1929 р.) показаний образ жінки-соціалістки, яка бере участь в робітничому русі.

Маєрова — одна з кращих есеїсток Чехословаччини. Крім романів та оповідань, М. Маєрова написала ряд нарисів, зібраних в книгах: «Словаччиною», «Америка», «На другий день революції» і ін.

Бібліографія

Соціально-психологічна проза

  • «Невинність» (1907) (екранізований в 1937 режисером О. Вавра),
  • «Дочки землі» (1918),
  • «З полів і гір» (1919),
  • «Мученики» (1921),
  • «Кращий зі світів» (1923),
  • «Сирена» (1935),
  • «Шахтарська балада» (1938)
  • «Разом заради життя»

Книги для дітей

  • Bruno, čili dobrodružství německého hocha na české vesnici) 1930),
  • Robinsonka (1940),
  • Zlatý pramen,
  • Zázračná hodinka,
  • Rudá vlčata,
  • Čarovný svět,
  • Veselá kniha zvířátek,
  • Nespokojený králíček.

Репортажі та нариси

  • Dojmy z Ameriky (1920),
  • Africké vteřiny-život obyvatel Tuniska, Alžírska a Maroka / Maghrebu pod jhem francouzských kolonizátorů,
  • Vítězný pochod-dojmy a okouzlení z návštěv SSSR od r. 1924
  • Zpívající Čína

Роман Маєрової «Сирена», що оповідає про боротьбу гірників за свої права, був екранізований режисером Карелом Стекли й в 1947 році успішно демонструвався на 8-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, отримавши Великий міжнародний приз Венеції.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119016958 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 721–722. — ISBN 978-3-205-78552-1
  5. Майерова Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література
  • Літературна енциклопедія. — У 11 т .; М .: видавництво Радянська енциклопедія, Художня література. За редакцією В. М. Фриче, А. В. Луначарського. 1929—1939.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.