Марія Парр

Марія Парр (норв. Maria Parr, *18 січня 1981, хутір Фіско, комуна Ванюльвен, Норвегія) – норвезька дитяча письменниця.

Марія Парр
норв. Maria Parr
Марія Парр, 2009
Народилася 18 січня 1981(1981-01-18)[1][2] (41 рік)
Ванюльвенd, Мере-ог-Ромсдал, Норвегія
Країна  Норвегія[2]
Діяльність дитяча письменниця, lector
Alma mater Берґенський університет
Мова творів нюношк[3]
Роки активності 2005 — тепер. час
Нагороди

Nynorsk User of the Yeard (2010)

Q4571467? (2010)

Sigmund Skard Fellowshipd (2013)

Sokneprest Alfred Andersson-Ryssts fondd (2006)

Ole Vig-prisend (2009)

Brageprisen for Children's literatured (2009)

Norwegian School Librarians Association Literature Awardd (2018)

 Марія Парр у Вікісховищі

Творчість

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою «Вафельне серце». Це – весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена – заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена – його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

«Вафельне серце» отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято багатосерійний художній фільм.

Після виходу книжки у світ П. навіть назвали «новою Астрід Ліндґрен».

2009 року вийшла друга книжка П. – «Тоня Ґліммердал», яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії «дитяча література». Головна героїня твору, рудоволоса Тоня – безстрашна, спритна і вперта. Та незважаючи на це вона часто страждає від самотності. Найкращий Тонин друг – непривітний Ґунвальд, якому 74 роки, і знають вони одне одного, як облуплених. Та чи справді це так? Коли Ґунвальд потрапляє в лікарню з переломом, Тоні відкривається його величезна таємниця, що навіки може зруйнувати затишне життя в Ґліммердалі.

Парр пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови «Норегс Моллаг» (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію «За дитячу літературу новонорвезькою». Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди
  • Премія «За дитячу літературу новонорвезькою» (2005, за «Вафельне серце»)
  • Премія фонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за «Вафельне серце») та багато иншого
  • Премія Уле Віга (2009)
  • Премія Браги (2009, за «Тоня Ґліммердал»)
  • Літературна премія Асоціації норвезьких критиків «За найкращу книгу для дітей та юнацтва» (2010, за «Тоня Ґліммердал»)
  • Премія Luchs (Німеччина) (2010, за «Тоня Ґліммердал»)

Українські переклади

Українською твори Парр переклала Галина Кирпа.

  • Вафельне серце (Вінниця : Теза, 2011; Харків : Читаріум, 2019)
  • Тоня Ґліммердал (Вінниця : Теза, 2012)
  • Воротар і море (Харків : Читаріум, 2019)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134032985 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. http://web.archive.org/web/20170323035158/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/maria-parr
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.