Марія Црноборі

Марія Црноборі на поштовій марці Сербії, 2017 рік

У 1939—1941 роках навчалася в драматичній школі у Загребі. У 1941—1946 роках виступала на сцені Хорватського національного театру в Загребі, в 1946—1947 році — театру в м. Рієка, з 1947 року — актриса Югославського драматичного театру в Белграді.

У 1956 році була серед організаторів белградського експериментального театру «Ательє 212». Підкорила публіку своїм акторським талантом, упродовж сорока п'яти років грала вистави за творами Чехова, Шиллера, Шекспіра, Крлежа, Стріндберга, Ібсена, Сартра.

З 1948 року знімалася в кіно, з 1961 року — в телефільмах. Загалом зіграла ролі у 25 кіно- і телефільмах.

• 1948 — Софка / Sofka — Тодора
• 1949 — Розповідь про фабрику / Prica o fabrici — Марія, текстильниця
• 1951 — Останній день / Последњі дан — Емма, лікар
• 1953 — Буря / Nevjera — Ела Ледінич (озвучування — Ада Войцик)
• 1957 — У чужому краю / Туђа земља
• 1957 — Кривава сорочка / Крвава кошуља
• 1958 — Буря / Tempest — епізод
• 1966 — Громовержець і Віннету — німкеня Джоанна
• 1966 — Віннету і напівкровний Апаначі — Мине-Юта, мати Апаначі
• 1984 — Лазар / Лазар

Авторка книги спогадів «Світ дії» (1991) і «Животич» (2011), збірки творів про театр, написаних у 1952—2004 роках.

• Федеральна премія СФРЮ (1949) за виконання ролі Соні в п'єсі А. П. Чехова «[Дядя Ваня]]».
• «Жовтнева нагорода», Белград, Югославія (1960)
• Премія Стерії за акторські досягнення (1968)
• Премія Марко Марулича (1971)
• Премія Маре Болот (1971)
• Премія «Сьомого липня» Соціалістичної Республіки Сербія (1976)

• Velika dama Beograda (серб.)