Марі Бреннер

Марі Бреннер (англ. Marie Brenner; нар. 15 грудня 1949(19491215)) — американська письменниця та журналістка у журналі «Венеті Фейр»[2]. Також вона писала для «Нью-Йорк меґезін», «Нью-Йоркер», «Бостон геральд»[3] і викладала у Вищій школі журналістики Колумбійского університету.

Марі Бреннер
Marie Brenner
Марі Бреннер, 2009 р.
Народилася 15 грудня 1949(1949-12-15) (72 роки)
Сан-Антоніо, Техас, США[1]
Країна  США
Діяльність журналістка
Alma mater Техаський університет, Школа мистецтв Тішаd і Alamo Heights High Schoold
Знання мов англійська
Заклад Колумбійський університет
IMDb ID 0107493
Сайт mariebrenner.com

Біографія

Марі Гарріет Бреннер народилася 15 грудня 1949 року в Сан-Антоніо, штат Техас, у сім'ї Мілтона Конрада Бреннера і Тельми (Лонґ) Бреннер. Вона виросла в Сан-Антоніо й переїхала до Нью-Йорка в 1970 році.

Її батько був головою Solo Serve Corporation, мережі дискаунтерів у Техасі, заснованої її дідом Ісідором Бреннером, євреєм з Курляндії, який емігрував у 1890. У Чикаго він одружився з Павлою, емігранткою з Риги[4]. У 1916 році сім'я оселилася у Сан-Антоніо[5].

Марі є племінницею Аніти Бреннер, антропологині, письменниці й однією з перших жінок, які регулярно писали у «Нью-Йорк таймс».

Кар'єра

Бреннер здобула ступінь бакалавра у Техаському університеті в Остіні та ступінь магістра у Кіношколи Нью-Йоркського університету[6]. Вона була першою бейсбольною жінкою-оглядачем, яка висвітлювала Американську лігу, подорожуючи з Бостон Ред Сокс для «Бостон геральд» у сезоні 1979 року[7].

Бреннер працювала редакторкою «Нью-Йорк меґезін» в 1980–1984 роках, і висвітлювала королівське весілля принца Чарльза та леді Діани[8].

Бреннер приєдналася до «Венеті фейр» як спеціальний кореспондент у 1984 році. Вона покинула журнал в 1992 році, щоб стати штатним автором у «Нью-Йоркері», повернувшись до «Венеті Фейр» у 1995 році на посаду журналіста-консультанта[3].

Її гучна стаття 1996 року у «Венеті фейр» про Джеффрі Вайґанда та тютюнові війни під назвою «Людина, яка знала занадто багато»[9] лягла в основу фільму Майкла Манна «Своя людина» (1999)[10].

Роботи Марі Бреннер є частиною Центру архівних досліджень Говарда Ґотліба у Бостонському університеті[11].

Стаття Бреннер 2002 року для «Венеті фейр», «Війни Енрон», що розслідувала скандали, пов'язані з компанією Енрон, використалася сенатором Пітером Фітцджеральдом при допиті свідків комітетом сенату[12].

У 2018 році, на основі статті Бреннер «Приватна війна Мері Колвін» про військову кореспондентку «Санді таймс» Мері Кетрін Колвін, яка загинула при обстрілі міста Хомс, опублікованої у «Венеті фейр» у 2012 році, знято біографічну драму «Приватна війна»[13][14][15].

Бібліографія
  • A Private war : Marie Colvin and other tales of heroes, scoundrels and renegades, London : Simon & Schuster, UK Ltd. 2018. ISBN 9781471180705, OCLC 1040537511[16][17]
  • Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found by Marie Brenner New York: Picador, 2008. ISBN 9780312428808, OCLC 1084679418
  • Great Dames: What I Learned from Older Women New York : Three Rivers Press, 2000. ISBN 9780609807095, OCLC 47051999
  • House of Dreams: the collapse of an American dynasty, London: Joseph, 1988. ISBN 9780718132477, OCLC 9672879
  • Intimate Distance New York, N. Y. : W. Morrow and Co., 1983. ISBN 9780688021375, OCLC 1084921214
  • Going Hollywood: An Insider's Look at Power and Pretense in the Movie Business New York : Delacorte Press, 1978. ISBN 9780440030188, OCLC 3186647
  • Tell Me Everything New York : New American Library, 1976. ISBN 9780451076854, OCLC 5898486

Примітки
  1. Freebase Data Dumps — Google.
  2. Panero, James (29 червня 2008). Brother, Who Art Thou?. The New York Times. Процитовано 18 червня 2019.
  3. Marie Brenner. Vanity Fair.
  4. Marie Brenner (2008). Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found. New York: Sarah Crichton Books. pp. 99-100 and 104-105. ISBN 9780374173524
  5. Villela, Khristaan D. (9 березня 2012). Jazz Age Chronicles: Anita Brenner on Mexico’s Avant-Garde Art and Artists." Review of Avant-Garde Art and Artists in Mexico: Anita Brenner Journals of the Roaring Twenties, ed. Susanna Glusker. Pasatiempo: 18–23. Процитовано 18 червня 2019.
  6. Marie Brenner Is Married to Ernest H. Pomerantz. The New York Times. 15 квітня 1985. Процитовано 18 червня 2019.
  7. Press Release: Marie Brenner to Speak at Friends of the libraries' Annual Meeting. Boston University. Архів оригіналу за 11 вересня 2006.
  8. Marie Brenner (3 серпня 1981). The Wedding of the Century. New York Magazine. Процитовано 18 червня 2019.
  9. The Man Who Knew Too Much. Vanity Fair. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  10. The Insider на сайті IMDb (англ.)
  11. Marie Brenner: Insider Investigations. Howard Gotlieb Archival Research Center at Boston University. Архів оригіналу за 24 липня 2008.
  12. Enron Executives Testify Before Senate Commerce Committee. CNN.com. 7 лютого 2001. Процитовано 18 червня 2019.
  13. Galuppo, Mia (21 листопада 2017). Tom Hollander Joins Rosamund Pike in 'A Private War'. The Hollywood Reporter. Процитовано 18 червня 2019.
  14. N'Duka, Amanda (21 листопада 2017). Tom Hollander Enlists In ‘A Private War’. Deadline Hollywood. Процитовано 18 червня 2019.
  15. Mudano, Mike (18 січня 2018). Stanley Tucci Joins Rosamund Pike in Forthcoming Biopic A Private War. Paste. Процитовано 18 червня 2019.
  16. Catsoulis, Jeannette (1 листопада 2018). Review: Marie Colvin Fights ‘A Private War’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 18 червня 2019.
  17. a private war marie colvin - Yahoo Search Results. search.yahoo.com. Процитовано 18 червня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.