Мастоптоз

Під час бігу груди рухаються в трьох вимірах (вертикально, горизонтально і всередину/назовні), описуючи вісімку. Вільний рух великих грудей без підтримки може посилювати обвисання[19]. Досліджено, що при бігу понад 50 % рухів грудей вертикальні, 22 % горизонтальні і 27 % — всередину і назовні[20]. За дослідженням 2007 року, серед спортивних бюстгальтерів більш ефективні ті, у яких кожна з грудей знаходиться в окремій кишені (зменшують переміщення у двох напрямках), а не компресійні, що притискають груди до тіла (лише в одному)[21]. Раніше вважалося, що бюстгальтери з окремими порожнинами для кожної груді потрібні тільки жінкам з великим розміром, а маленькі і середні груди краще утримувати компресійними бюстгальтерами.

Під час вагітності яєчники і плацента виробляють естрогени і прогестерон, які стимулюють від 15 до 20 часточок молочної залози. При кожній вагітності груди розтягуються і стискаються при наборі і втраті ваги. До того ж, навіть після закінчення лактації залози залишаються збільшеними деякий час, що посилює мастоптоз.

Після настання менопаузи мастоптоз посилюється через зниження еластичності шкіри[22]. Частково це викликано зменшенням кількості естрогенів, які, крім прямого впливу на повноту та еластичність тканини, також потрібні для підтримки рівня колагену, з якого більшою мірою складається сполучна тканина грудей (з віком вона всихає).

Роберт Манселл (англ. (англ. Robert Mansell), професор хірургії в Університетському госпіталі Вельсу в Кардіффі, стверджує, що «не бюстгальтери оберігають груди від обвисання, беручи до уваги розтягування грудних лігаментів і провисання в зрілому віці, це відбувається дуже часто і саме по собі, а причиною цього є вага, часто важких грудей, а їх власниці носять бюстгальтери, що не запобігає мастоптозу»[kament 1]. Джон Діксі (англ. (англ. John Dixey), який у той час обіймав позицію CEO компанії Playtex, погодився з Манселлом: «У нас немає медичних доказів того, що носіння бюстгальтера може запобігти мастоптозу, тому що груди — не м'яз, і їх неможливо тримати у формі»[26].

Дебора Франклін (англ. (англ. Deborah Franklin), авторка статей з медицини та науки, в журналі Health порівняла міф про постійне носіння бюстгальтера з аналогічним повір'ями щодо корсетів[27][28].

Франклін взяла інтерв'ю у Христини Гейкок, хірургині в Медичному університеті Нью-Джерсі і експертки в галузі спортивної медицини[29]. Докторка Гейкок сказала про те, що лігаменти Купера не мають ніякого відношення до опорної тканини і лише ділять груди на частини. Вона також зазначила, що груди починаєють обвисати з віком, і зазвичай це сильніше виражено у жінок з великим розміром грудей, але мастоптоз не має відношення ні до лігаментів, ні до розміру грудей. Вона порадила носити бюстгальтер у випадку, якщо жінка відчуває біль при вправах або якщо їй хочеться створити певний стиль в одязі, але в цілому навіть якщо жінка з великими грудьми буде займатися без ліфа, це не призведе до незворотних змін, а жінки з розміром A часто найбільш комфортно себе почувають зовсім без бюстгальтера.

У Франції було проведено три багаторічних дослідження, які довели, що у жінок, які не носять бюстгальтерів під час спортивних вправ, мастоптоз не сильніший, ніж у тих, що носять, і що груди можуть сильніше обвисати від носіння бюстгальтера[30]. Докторка Летиція П'єро і доктор Жан-Дені Руайон, спортивний лікар в академічній клініці, провели декілька досліджень, присвячених впливу бюстгальтерів на мастоптоз.

У 2003 році П'єро опублікувала результат річного дослідження[31], в якому детально досліджувала 33 жінок, які займалися спортом принаймні 4 години на день. Вони погодилися на рік зовсім припинити носити бюстгальтер. Чотири рази проводилися біометричні дослідження грудей і сосків. Перед початком дослідження більшість жінок повідомило про те, що відчувають невеликий дискомфорт при носінні бюстгальтера, а до кінця року 88 % повідомили, що у них посилилося відчуття комфорту. Оцінка фізичного стану пацієнток показала посилення м'язів-обертачів і грудних м'язів, меншу кількість стрий і загальне поліпшення положення соска по відношенню до плечового суглобу. Груди не тільки не обвисли, але стали більш пружними[32].

Даний результат був підтверджений Руайоном в 2007, коли він опублікував трирічне дослідження 250 француженок[33][34]. Досліджувалась відносна висота соска по відношенню до ключиці в положеннях стоячи і лежачи. Вимірювання проводилися щопівроку. У досліджених жінок відстань від соска до плеча зменшилася, а становище соска по відношенню до нижньої частини грудей покращився. Дослідник дійшов висновку, що бюстгальтери не покращують форму грудей.

У 2013 році Руайон оновив свої знахідки після 15 років вивчення анатомії 320 жінок віком до 35 років[35]. Він прийшов до висновку про те, що бюстгальтери є «помилковою необхідністю», і що багатьом жінкам вони просто не потрібні[36]: «З медичної, фізіологічної і анатомічної точок зору груди не отримують ніякої користі»[kament 2]. Згідно з попередніми результатами дослідження, груди тих жінок, які ходили без бюстгальтера понад рік, були пружніші і менше піддавалася мастоптозу. Одним з прикладів була жінка з некомфортно великими грудьми, через два роки неносіння бюстгальтера відбулося поліпшення[37]. Доктор Руайон припустив, що при носінні бюстгальтерів підтримуючі лігаменти слабшають за відсутності навантаження, що викликає в'ялість при знятті бюстгальтера. Методологія досліджень, втім, була піддана сумнівам[38].

У менш масштабному японському дослідженні 11 жінок віком від 22 до 39 років вимірювали при тримісячному носінні «добре підібраного» бюстгальтера і при відсутності бюстгальтера ще три місяці. Результати дослідження показали, що в першому випадку груди були більшими і розташовувались нижче. Значення окружності під грудьми зменшилися, а над грудьми — збільшилися, нижня частина грудей перемістилася вниз і назовні. Цей ефект був сильніше виражений у жінок з великим розміром. Це може бути пов'язано з видом використаних бюстгальтерів, оскільки після їх зняття спостерігалося поліпшення.