Махадзанга

Махадзанга (фр. Majunga) місто на північному заході Мадагаскару, центр однойменної провінції.[2]. По території міста протікає річка Бетсібука, що впадає в затоку Бомбетока[3]. Місто Махадзанга є столицею регіону Boeny.

Махадзанга
Mahajanga
герб
Набережна у 2008 році
Набережна у 2008 році
Основні дані
15°43′ пд. ш. 46°19′ сх. д.
Країна  Мадагаскар
Регіон Махадзанга (провінція)
Столиця для Махадзанга (провінція) (провінція Мадагаскару)
Площа 53 км²
Населення 166 384 (2010 рік)
Назва мешканців фр. Majungais[1] і фр. Majungaise[1]
Часовий пояс +3
GeoNames 1062663
Міська влада
Мапа
Махадзанга
Махадзанга (Мадагаскар)


 Махадзанга у Вікісховищі

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — березень із середньою температурою 27.8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 25 °С (77 °F).[4]

Клімат Махадзанги
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 37 36 37 36 36 33 33 35 36 36 37 37 37
Середній максимум, °C 30 31 31 32 31 30 30 31 31 32 32 31 31
Середня температура, °C 26 27 27 27 26 25 25 25 26 27 27 27 26
Середній мінімум, °C 23 23 23 23 22 20 20 20 21 22 23 23 22
Абсолютний мінімум, °C 17 20 19 20 17 13 16 16 17 18 19 20 13
Норма опадів, мм 470 350 270 60 0 0 0 0 0 20 100 240 1550
Вологість повітря, % 84 84 83 74 69 66 63 62 64 68 75 80 73
Джерело: Weatherbase

Історія

Вулиця після циклону Gafilo в 2004 році
Один з пляжів на північ від міста

Місто, засноване арабами, в XVIII столітті було столицею королівства Бойна[3]. Протягом довгого часу Махадзанга було центром работоргівлі. У 1895 році було захоплене французами[3][5].

Відповідно до інформації французького мандрівника Dumaine, у 1780-х роках в Махадзанзі в гирлі річки Бетсібука була сформована спільнота з близько 200 індійських торговців. Таким чином, етимологія слова «Mahajanga» є індійською. Плутанина виникала з приводу їх правового статусу, вони часто оголошували себе Малагасійськими суб'єктами з метою ухилення від законів проти рабовласництва або будівництва кам'яних будинків, що було заборонено британським підданим, у той час як їхні судна (доу, або дхоу), які вони використовували для перевезення товарів до і від африканського материка, використовували французькі прапори. Початкові прибулі були, в основному, мусульманськими ходжа, ісмаїлітами і Дауді бохра (Daoudi Bohras), а деякі індуси поселились пізніше. Перепис 1911 року знайшов 4480 індусів у країні, що робить їх 21 % від загального обсягу іноземного населення і другим за величиною іноземним населенням після французів. Після націоналізації приватних підприємств у 1970-х роках, багато з них були змушені піти звідси, а ті, хто залишився, були в основному неосвіченими, але залишилися і поступово побудували свій бізнес. До 2000 року вони, як вважається, контролювали 50-60 % економіки країни, що робить їх цілюю демонстрантів у період заворушень.

У грудні 2006 року по Махадзанзі вдарив циклон, викликаючи значні пошкодження портових споруд і деяких будівель, розташованих на узбережжі або поблизу.

Економіка

Махадзанга є морським портом, найважливішим на Мадагаскарі після Туамасіни. Морський термінал вміщує контейнеровози та малі (150 тон) загальні вантажні судна. Через обмежену глибину води на пристані тільки невеликі судна можуть заходити в термінал. Судна з глибшою осадкою стають на якір біля терміналу і передають вантажі через баржі, які переміщують їх до і від терміналу. Сильні шторми в грудні 2006 р. пошкодили перегородки, що дозволило затікати воді і вимивати засипку з-під бруківки терміналу. У результаті руйнування бруківки операції на терміналі стали менш ефективним і скоротили простір, доступний для зберігання. Найбільшим і найціннішим контейнерним експортом є заморожені креветки.

У місті розташований міжнародний аеропорт, що виконує рейси на Коморські Острови і Майотту. Також є університет[6].

Махадзанга є улюбленим місцем як для місцевих, так і для зарубіжних туристів, завдяки своїм гарним пляжам, пальмовим алеям (Ла Бору — «Le Bord», скорочено від «Bord de la mer» (Борд-де-ла-Мер) або узбережжя) і восьми місяцям теплої погоди, практично без дощів.

Різне

У Махадзанзі є католицькі і протестантські церкви, а також мечеті[3].

У місті є велика мусульманська громада. У 1977 році в Махадзанзі мали місце заворушення на національному ґрунті, що призвели до втечі коморської меншини.

У регіоні час від часу спалахують епідемії туберкульозу, малярії та інших небезпечних захворювань[7].

Примітки

Джерела

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Література

  • Dr. Michael Flach, Corina Haase, MAdagasikara — Insel meiner Traeume, Exclusivefotografy, 11/2007, 208 pages, Picturebook, ISBN 978-3-935971-40-9, Madagaskar in pictures — Exclusivefotografy
  • R. J. Barendse, Arabian Seas 1700—1763: The Western Indian Ocean in the eighteenth century
  • Du Maine, Idée de la côte orientale de Madagascar, Paris, 1792.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.