Мачаваріані Олексій Давидович

Олексій Давидович Мачаваріані (груз. ალექსი დავითის ძე მაჭავარიანი; 1913—1995) — радянський, грузинський композитор, диригент, педагог, громадський діяч. Народний артист СРСР (1958).

Мачаваріані Олексій Давидович
груз. ალექსეი დავითის ძე მაჭავარიანი
Основна інформація
Дата народження 23 вересня 1913(1913-09-23) або 6 жовтня 1913(1913-10-06)[1]
Місце народження Ґорі, Тифліська губернія, Російська імперія[2]
Дата смерті 31 грудня 1995(1995-12-31) (82 роки) або 30 грудня 1995(1995-12-30)[1] (82 роки)
Місце смерті Тбілісі, Грузія[1]
Поховання Дідубійський пантеон
Громадянство Російська імперія, СРСР і Грузія
Професії диригент, композитор, кінокомпозитор, політик
Освіта Тбіліська державна консерваторія (1936)
Жанри опера
Нагороди

Біографія

Олексій Мачаваріані народився 10 (23) вересня 1913 року (за іншими джерелами — 23 вересня (6 жовтня) 1913 року[3]) в Горі (нині в Грузії), у дворянській родині.

У 1936 році закінчив Тбіліську консерваторію (класи композиції Сергія Бархударяна та Петра Рязанова), у 1940 — там же аспірантуру.

У 1934—1937 роках — завідувач музичною частиною Грузинського театру музичної комедії, в 1936—1940 — музичний керівник і композитор Експериментального театру в Баку, в 1956—1958 роках — художній керівник Державного симфонічного оркестру Грузинської РСР.

З 1939 року викладав у Тбіліській консерваторії (з 1942 — старший викладач, асистент Андрія Баланчівадзе, з 1952 — доцент, з 1963 року — професор кафедри композиції).

З 1953 року — заступник голови, у 1962—1968 роках — голова правління Спілки композиторів Грузинської РСР. У 1962—1973 — секретар Спілки композиторів СРСР. З 1962 року — член колегії Міністерства культури Грузинської РСР, з 1964 — член художньої ради Міністерства культури СРСР, з 1964 — президент Музичної секції Грузинського товариства культурних зв'язків (ГТКЗ) із зарубіжними країнами.

Депутат Верховної Ради СРСР 6-7-го скликань (1962—1970).

Помер 31 грудня (за іншими джерелами — 30 грудня[4]) 1995 року в Тбілісі. Похований у Дідубійському пантеоні.

Звання та нагороди

Основні твори

Опери

Балети

  • «Отелло» (1957, вперше поставлений того ж року в Тбіліському театрі опери та балету, в 1960 році екранізований під назвою «Венеціанський мавр»)
  • «Витязь у тигровій шкурі» (1973)
  • «Приборкання норовливої» (1984)
  • «Піросмані» (1992)

Музична комедія

Концерти

  • Для фортепіано з оркестром (1944)
  • Для скрипки з оркестром (1950)
  • Для віолончелі з оркестром (1987)

Для оркестру

  • Симфонічна поема «Дуб і мошкара» («Мумлі мухаса», 1939)
  • Поеми з хором: «Горійські картинки» (1939), «На смерть героя» (1948)
  • Сюїти: «Міст» (1942), «Таємниця двох океанів» (1954)
  • 7 симфоній (1-ша (1947), 2-га (1973), 3-тя (1983), 4-та «Юнацька» (1983), 5-та «Ушба» (1986), 6-та «Амірані» (Прометей) (1987), 7-ма «Гелаті» (1989))
  • Урочиста увертюра (1950)
  • Грузинська святкова увертюра (1963)
  • Елегія
  • Скерцо

Для струнних інструментів

  • 4 струнних квартети (в тому числі 1978)
  • «Десять замальовок» для 2 скрипок, альта і віолончелі (1977)

Для голосу з оркестром

  • Ораторія «День моєї Батьківщини» для сопрано, басу, хору хлопчиків, великого хору і оркестру (1952)
  • Вокально-симфонічний цикл «П'ять монологів» для баритона і симфонічного оркестру на вірші В. Пшавела (1968)

Для хору

  • Балада-поема «Арсен» для солістів і хору a cappella (1946)
  • Хори, в тому числі «Долурі» (1974), «Горійська поема» (1977), «Ти тут» (1977)
  • Цикл для дитячого хору та камерного оркестру «Діда Ена»

Для фортепиано

  • «Хорумі» (1939), Скерцо-соната (1940), Прелюдія, Ескіз (1947), Експромт (1947), чотири п'єси (1951), «Музична юність» (33 п'єси, 1974), три прелюдії і фуги (1970), балада «Базельське озеро» (1950), «Піросмані» (1970), Дитячий альбом (12 п'єс, 1968), танець-поема, Грузинський танець
  • Цикли «Грузинські Фрески», «Паризькі замальовки»
  • дві сонати

Для скрипки

  • 4 п'єси для скрипки з фортепіано (1950)
  • Скрипкове соло «Долурі Лазурі» (1962)
  • 6 п'єс для скрипки з фортепіано (1971)
  • 2 вальси на музику балету «Отелло» (1971)
  • Соната
  • Концерт для скрипки з оркестром

Для віолончелі

  • 4 п'єси для віолончелі з фортепіано (1973)

Для голосу з фортепіано

  • Романси (в тому числі 2 романси на сл. Р. Бернеса, 1959) і пісні для голосу з фортепіано («Синий цвет», «Не горюй, мать», «Ты полна чудесной красоты», «Тебе быть царицей Грузии», «Солнцеликая», «Имеретинская колыбельная», «Родине» (зб., 1973) тощо)
  • 4 балади (на сл. В. Шекспіра, 1968)

Прикладная музыка

Музика до фільмів

Пам'ять

У Тбілісі встановлена меморіальна дошка на честь Олексія Мачаваріані (вулиця Ніко Ніколадзе, 1а)[5], його ім'я носить Тбіліська філармонія[6].

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #103777741 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Мачавариани Алексей Давидович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. МАЧАВАРИАНИ в энциклопедии музыки
  4. 356
  5. Мемориальная доска Мачавариани
  6. Тбилисская филармония будет носить имя композитора Алекси Мачавариани

Посилання
  • Мачаваріані Олексій Давидович — стаття з Великої радянської енциклопедії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.