Меденичі

Меде́ничі — селище міського типу Дрогобицького району, Львівської області, адміністративний центр Меденицької територіальної громади.

смт Медениця, Меденичі
Герб Меденич Прапор Меденич
Центр селища
Центр селища
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1395
Площа 60 км²
Населення ▼ 3339 (01.01.2020)[1]
Густота 55,430 осіб/км²
Поштовий індекс 82160, 82161
Телефонний код +380 3244
Географічні координати 49°25′37″ пн. ш. 23°44′45″ сх. д.
Водойма річка Летнянка
Відстань
Найближча залізнична станція: Дрогобич
До станції: 20 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - залізницею: 122 км
 - автошляхами: 52 км
Селищна влада
Адреса 82160, 82161 Львівська обл., Дрогобицький р-н, смт Меденичі, вул. Незалежності, 52
Голова селищної ради Живчин Михайло Мар'янович
Вебсторінка https://medenycka-gromada.gov.ua/
Карта
Медениця, Меденичі
Медениця, Меденичі

Медениця, Меденичі у Вікісховищі

Назва

Попередні назви Мединичі, Медениця (Меденичі — 1395 р., Медениця — 1533 р., Меденичі — з 1989 р.). За народними переказами в основу назви селища лягло слово мед. Кажуть, що бджільництво було надзвичайно розвинене на території поселення. Легенда свідчить, що свого часу бджоли навіть врятували село від татарської навали.

Відома громадська печатка Меденич, датована 1788 р., на якій міститься зображення трьох вуликів з бджолами.

До 1940 року Меденичі мало статус села, після і до цих пір — селища.

Історія

Перша письмова згадка про Меденичі датується 1395 роком, коли меденицький шляхтич Яхно отримав від польського короля Ягайла грамоту на володіння ще й містечка Заршин на території нинішньої Польщі. В середні віки Меденичі входили до Самбірської королівської економії.

Меденичі були відомі вирощуванням хмелю, адже у XIX ст. тут існувала броварня. 1886 року село за 560 000 золотих ринських купили Йозеф і Мауріцій Колишери. Оскільки Меденичі здавна славилися своїми джерелами зі смачною водою, брати-юдеї Колишери влаштували тут виробництво пива та содової води, яку експортували до тодішньої Австро-Угорщини. Пиво варили тут і в радянський час. Будівля старого бровару збереглася донині.

В окремих статистичних довідниках Галичини кінця XIX—XX ст. Меденичі згадуються як містечко Дрогобицького повіту. Станом на 1890 рік містечко мало 2430 мешканців, римо-католицьку та греко-католицьку парафії, синагогу[2], власний окружний суд, пошту й телеграф.

1 серпня 1934 у дрогобицькому повіті було створено гміну Меденичі з центром в с. Меденичі. В склад гміни входили сільські громади:

  1. Меденичі;

У 1934 р. територія гміни становила 100,80 км². Населення гміни станом на 1931 рік становило 10797 осіб. Налічувалось 2082 житлові будинки.[4].

У 1939–1941 та 1944–1959 роках було центром Меденицького району.

23 грудня 2018 року в селищі міського типу Меденичах відбулися перші вибори об'єднаної територіальної громади і за результатами якого до складу увійшли смт. Меденичі як адміністративний центр та навколишні села Опарі., Летня., Рівне та Коросниця.

Місцевості та вулиці Меденич

У Меденичах, як і у більшості давніх населених пунктів, є назви окремих закутків поселення. На жаль, ці назви з часом втрачаються, люди більше починають орієнтуватись по назвах вулиць, аніж по давніх назвах частин населеного пунту. На даний час у Меденичах у межах забудови (назви навколишніх полів та лісів не враховані) збереглись такі мікротопоніми: - Бурині (або Бурова) - Вулиця - Заріка - Кінець - Обучі - Сад - Скітня (Врхня та Нижня) - Ставище - Хмиті А також назви нечастого вжитку: - Біля Польського Цвинтара - Біля Ферми - Біля Ярилич - Китайський Квартал - Попідріки Та зовсім дрібні локальні назви: - Маліші - Мілірація - Панська Кирниця - Прало

Див. список вулиць Меденич

Пам'ятки

Церква


Головною родзинкою місцевої архітектури є дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (Св. Параскеви) та дзвіниця поруч з нею, які внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Дата її побудови — 1644 р., належить до тризрубних безверхих церков, одна з найцінніших і найцікавіших на Прикарпатті. Подейкують, що святиню в часи татарської навали не брали ні вогонь, ні якась зброя. Головна родзинка храму — ґонтовий дах. Побудова дерев'яної дзвіниці, що розташована при ній датується XVII ст. В 1939 р. поруч із старою церквою було розпочато будівництво нового мурованого храму за проектом Є. Нагірного. Зі зрозумілих причин будівництво застигло на десятиліття. Будівництво нової церкви закінчено на початку 90-х за довоєнними кресленнями.


Також в Меденичах розташована Греко-католицька церква Української греко-католицької церкви, настоятелем якої є отець Анатолій Чунис.




Пам'ятник Борцям за волю України

22 травня 2016 року у смт. Меденичі Дрогобицького району Львівської області відбулося урочисте відкриття пам'ятника Борцям за волю України.

Освятили монумент архієпископ Дрогобицько-Самбірської єпархії Української православної церкви Київського патріархату владика Яків і єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви владика Григорій.

Пивоварня
Емблема пивоварні в смт. Меденичах

Із «Люстрації Самбірської економії» від 1689 року дізнаємося, що на території селища у фільварку з'явився новий млин, бровар та прилегла до нього корчма". На міжвоєнних етикетках зазначено, що датою заснування пивного заводу є 1701 рік. Швидше за все на місці старої споруди побудували нову.

Меденичі у минулому були дуже багаті на хміль та джерела содової води, тому цю особливість вирішили використати для виробництва. Упродовж трьохсот років будівля пивного заводу приносила стабільний дохід спершу поміщикам, а потім і у державну скарбницю Австро-Угорської імперії.

У 1886 році село викупили за 560 тисяч злотих, підприємці Юзеф та Мауріцій Колішери, після чого завод перейшов повністю в їхні руки. Брати швидко налагодили бізнес з експортуванням свого товару (содова вода та пиво) по всій Австро-Угорській імперії.

Найбільшого піднесення завод зазнав, коли його керівником був відомий посол до крайового галицького сейму Генрик Колішер. Броварня виготовляла 2 тисячі гектолітрів пива у рік. У міжвоєнний період пивзавод мав свої представництва у Ходорові, Дрогобичі, Бориславі, Рудках, Самборі. Такі види пива, як «Pelne Prazdroj» і міцне «Bocka» знали у всій Східній Галичині.

У 1939 році пивоварня була націоналізована радянською владою. Тут виготовляли славнозвісне «Жигулівське пиво». Вже у 1975 році через незадовільний технічний стан обладнання та фінансові труднощі, завод припинив виробництво пінного напою. Споруда стоїть і зараз, однак все більше занепадає і служить місцевою визначною пам'яткою краю.

Сучасність

Вздовж головної вулиці селища, просто на тротуарі можна побачити декілька великих, але, на жаль, висохлих криниць — місцевий ексклюзив[5].

Зоопарк « Limpopo»

В останні роки особливу популярність далеко за межами регіону здобув розташований у Меденичах унікальний зоопарк «Лімпопо» найбільший і на даний час єдиний у Львівській області.

В зоопарку проживає більше, ніж 300 тварин, що представляють сотні різних видів світової фауни. Територія зоопарку складає понад три гектари, тут розташоване кафе та літній дворик, де можна випити квас в спекотній день, філіжанку кави та покуштувати смачні страви після прогулянки зоопарком. Поряд розміщений дитячий майданчик. При бажанні малюки зможуть проїхатися територією зоопарку на поні або на ослику.

Фестиваль меду
Свято меду

У 2013 році у Меденичах було започатковане проведення Фестивалю меду, який обіцяє стати самобутнім традиційним щорічним святом на вшанування благородної праці пасічника, історія якої сягає сивої давнини. Він поступово набирає популярності і стає не лише візитівкою Меденич, а й однією зі знакових подій культурного життя району. Як і щороку, до Меденичі прибувають бджолярі не тільки із Дрогобиччини але й з інших районів та навіть областей. Тисячі людей — мешканців селища, навколишніх сіл, гостей з району та далеко із-за його меж відвідали оригінальне святкове дійство. Урочисте відкриття районного фестивалю меду стартувало в обід на місцевому футбольному полі. Участь у фестивалі загалом взяло до 2 тисячі осіб, які пробував мед і до меду, а також поповняли собі запаси на зиму.

Товариства пасічників Дрогобицького району, інших районів Львівщині та Івано-Франківщини представили смачну та корисну продукцію бджільництва, навчальні заклади району — виставку дарів осені, переможці районного кулінарного конкурсу — делікатеси власного виробництва.

Святковий марш учасників фестивалю на чолі з колоритним возом, бджілками та пасічниками, розмаїта і барвиста концертна програма, яку прикрасили як самодіяльні народні колективи, так і популярний гурт «Мері», козацькі забави та козацький куліш, святкова вікторина на бджільницьку тематику, нагородження учасників, подарунки, призи, веселощі, розваги. Такого велелюддя давно не бачили Меденичі. Місцеві мешканці, зізнавалися, що щось подібне в селищі було, може, літ двадцять тому, а може й більше.

Метою фестивалю є представлення та популяризація традицій розвитку бджільництва на Дрогобиччині, вшанування благородної праці пасічників, краєзнавча та туристична промоція краю. Під час фестивалю також представили страви української національної кухні та кулінарного мистецтва. Сам оргкомітет фестивалю меду назвав цю подію унікальною у культурному житті Дрогобиччини.

Веломарафон
Веломарафон на честь Дня Незалежності України

25 серпня 2019 року вперше в адміністративному центрі Меденицької територіальної громади — Меденичах, відбувся патріотичний веломарафон із назвою « Спорт — єднає» з нагоди 28-ї річниці проголошення Незалежності нашої країни та 15-ї річниці встановлення Дня національного прапора. До даного заході приєднались мешканці громади так і команди з села Ріпчичі та Лішні.

Для забезпечення безпеки руху колони велосипедистів, патрульна поліція міськрайонного відділу ГУНП у Львівській області, ситуативно перекрила та супроводжувала протягом усього маршруту.

Бажаючим, яким на момент проведення свята, виповнилося 14 років могли на рівні із дорослими крутити педалі. А для найменших наших учасників — був організований марафон на території центрального стадіону.

Учасники, які найшвидше дісталися фінішу, зайняли призові місця, а інші — грамоти за участь у веломарафон.

Даний захід був організований відділом у справах сім'ї, молоді та спорту при селищній раді та за сприянням молодіжного волонтерського руху( тепер вже Молодіжної ради Меденицької ТГ).

Освіта

Меденицька загальноосвітня установа:

  • Меденицька загальноосвітня школа I—III ступенів.

Перший директор школи — Муцій Віра Семенівна (29.08.1929-20.11.2019р).

Позашкільні освітні заклади:

  • Меденицький дошкільний навчальний заклад «Калинонька»

Спеціальні навчальні заклади:

  • Меденицький професійний ліцей (з 2011 року).

Місцеве самоврядування

Систему органів місцевого самоврядування територіальної громади утворюють:

  • голова Меденицької громади
  • Меденицька селищна громада
  • Виконавчий комітет Меденицької селищної громади

Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»., закони і підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на їх основі, а також акти органів місцевого самоврядування, що приймаються в рамках їх компетенції.

Процес створення територіальної громади

9 жовтня 2018 року Меденицька селищна громада офіційно звертається до Центральна виборча комісія із проханням призначити перші вибори до ОТГ в Дрогобицькому районі .

Меденицькій громаді вдалося згуртуватися, провести вибори до нової ради Меденицької об'єднаної територіальної громади. Подальша затримка призначення виборів унеможливить перехід об'єднаних територіальних громад на прямі міжбюджетні відносини у 2019 році та здійснення повноважень у сферах освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а це означає затримку розвитку як територіальної громади чи регіону, так і країни в цілому, посилення недовіри населення до представників органів місцевого самоврядування та державної влади — йдеться у тексті звернення. Адже, відповідно до ст. 15 Закону України "Про місцеві вибори, перші місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 70 днів до дня їх проведення. Враховуючи норми бюджетного кодексу України, ЦВК повинна призначити вибори не пізніше 16 жовтня 2018 року.

У Меденицьку селищну об'єднану територіальну громаду крім Меденич увійшли ще чотири села. Про це йдеться у розпорядженні голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки № 804/0/5-18 від 10 серпня.

Документом затверджено висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Меденицької селищної ради, Опарівської сільської ради, Летнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо добровільного об'єднання територіальних громад населених пунктів Дрогобицького районую.

Так, у Меденицьку селищну об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Меденичі входять села Опори Опарівської сільської ради, села Летня, Коросниця, Рівне Летнянської сільської ради Дрогобицького району.

Діяльність Молодіжної ради Меденицької територіальної громади

Відповідно до рішення Меденицької селищної ради як адміністративного центру ТГ 6 вересня 2019 року( із змінами від 22 квтіня 2021 року), керуючись Законами України «Про молодіжну організацію» та «Про місцеве самоврядування», на своєму засіданні одноголосно ухвалила про створення та діяльність Молодіжної ради Меденицької об'єднаної територіальної громади.

У червні 2021 році здійснено повне перезавантаження Молодіжної ради.

Місцеві вибори 2020. Завершення децентралізації

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад, Розпорядженням КМУ від

27 травня 2020 р. № 624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області "" та Перспективного плану об'єднання територіальних громад Львівської області, відповідно до якого до складу теперішньої Меденицької ТГ увійдуть нові села: Волоща, Верхній Дорожів, Вороблевичі, Грушів, Городківка, Далява, Літиня, Ролів, Солонське, Зади, Тинів, Довге та Ріпчиці.

У липні, Парламент України на підставі Постанови Центральної Виборчої Комісії прийняв рішення про призначення місцевих виборів в останню неділю жовтня (25 жовтня 2020 року).

Підприємства, філії та установи

Символіка

Прапор Меденич: квадратне синє полотнище, на якому зображено 9 жовтих бджіл у три ряди 3 : 3 : 3. Вулики і бджоли вказують на назву селища, на поширені тут давніше бджолярські промисли, а також символізують працелюбність і добробут.[6]

Герб Меденич: у синьому полі три золоті пні-вулики, над ними 9 золотих бджіл. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення. Автор Гречило Андрій Богданович

Персоналії

Народилися

Посли на Галицький сейм від Меденич



Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Chwila. Львів, 10 вересня 1927 р., № 3045 (пол.)
  3. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ дрогобицького повіту в львіській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 542. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2011.
  4. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
  5. http://mistaua.com/Україна/Львівська_область/Дрогобицький_район/меденичі
  6. У Мединичах на Дрогобиччині започаткують фестиваль меду
  7. Гуцал П. Мриц Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 404. — ISBN 978-966-528-318-8.
  8. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… С. 134.
  9. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… С. 193.

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.