Межова

Межова́ селище міського типу Дніпропетровської області, центр Межівського району та Межівської селищної ради. Населення становить 8 049 осіб.

смт Межова
Пам'ятний знак з нагоди 100-річчя заснування Межової
Пам'ятний знак з нагоди 100-річчя заснування Межової
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Межівський
Рада Межівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Межова 
Основні дані
Засноване 1884
Статус із 1957 року
Площа 8,73 км²
Населення 8 049
Густота 921 осіб/км²
Поштовий індекс 52900 — 52904
Телефонний код +380 5630
Географічні координати 48°15′17″ пн. ш. 36°43′22″ сх. д.
Висота над рівнем моря 176 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Межова
До обл. центру:
 - фізична: 129 км
 - автошляхами: 168 км
Селищна влада
Адреса смт. Межова, вул. Грушевського, 9
Голова селищної ради Зражевський Володимир Миколайович
Карта
Межова
Межова

Межова у Вікісховищі

Центральна площа смт Межова

Географічне розташування

Селище міського типу Межова знаходиться біля витоків річки Кам'янка. На відстані 0,5 км розташоване село Запорізьке, за 1 км — село Новолозуватівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0406 і Т 0428 і залізниця, станція Межова.

Межова розташована на сході області за 120 кілометрів від м. Дніпра і за 80 кілометрів від Донецька у степовій зоні. В районі Межової починаються відроги Донецької височини, висота над рівнем моря у селищі — 170—180 метрів.

Історія

Заселення місцевості на території сучасного селища почалося разом із будівництвом 1884 року станції Межова на залізниці ЮзівкаКатеринослав. У 90-х роках 19 століття землі, розташовані на північний захід від станції, почали заселятися вихідцями із села Слов'янки. Так виник хутір Новослов'янка. На північ від станції Межової, вихідці із села Підгородного заснували село Григорівку. На початку 20 століття у цьому селі виникли промислові підприємства, здебільшого по переробці сільськогосподарської сировини: 2 парові млини, олійниця, ливарня, шкіряна майстерня та завод по ремонту сільськогосподарських машин[1].

1913 року у Григорівці налічувалося 193 двори і 1 191 мешканець, а у хуторі Новослов'янці проживало 412 осіб у 72 подвір'ях[1]. У Григорівці працювали церковнопарафіяльна і земська школи.

В січні 1920 року Григорівку, Новослов'янку та станцію Межову захопили загони Червоної армії. На південь від станції переселилось ще декілька родин вихідців з Підгороднього. Вони заснували село Кам'янка. 1923 року утворено Межівський район, центром якого стала Григорівка. На початку 1925 року загальна чисельність населення трьох сіл — Григорівки, Новослов'янки і Кам'янки — 2 978 осіб. У Григорівці діяли дві школи — початкова і семирічна. В 30-х роках відкрито лікарню і 6 дитячих садків.

В ході колективізації у цих селах були створені колгоспи — на 1929 рік у Григорівці діяв колгосп ім. Фрунзе, у Кам'янці — ім. Будьонного, а у Новослов'янці — ім. 15-річчя РСЧА. Всі вони на початок 1932 року контролювали усе їстівне, що дало змогу комуністам організувати Голодомор. У селі Григорівка у часи комуністичного терору народився Володимир Семичасний, шеф КДБ СРСР. Очолювана ним контора докладала зусилля для приховування злочинів Голодомору, хоча серед його родичів є загиблі від голодної смерті.

Під час Німецько-радянської війни село було окуповане фашистами з 14 жовтня 1941 по 10 вересня 1943 року. Після війни відбулось укрупнення колгоспів — вони були об'єднані в один з центральною садибою у Григорівці.

У грудні 1957 року села Григорівка, Кам'янка і Новослов'янка об'єднані в один населений пункт — селище міського типу Межова.

Сучасність

Межова є адміністративним центром Межівського району. Тут зосереджені районні органи виконавчої та судової влади, районна рада, районні відділення підприємств газо- та електропостачання.

Підприємства

  • Межівський комбінат хлібопродуктів;
  • Межівський сирзавод;
  • ТОВ «Ренклод» — виробляє консервовану продукцію, олію, крупи.
  • ТОВ «Межівське» (кол. назва «Фрунзе»)
  • ФГ «МАЛОВІЧКО»

Заклади соціальної сфери

  • 2 середні загальноосвітні школи;
  • аграрний ліцей-інтернат (кол. школа № 3);
  • дитячо-юнацька спортивна школа;
  • 3 дошкільних навчальних заклади;
  • районний будинок творчості школярів;
  • центральна районна лікарня;
  • районний будинок культури;
  • історико-краєзнавчий музей.

Видається районна газета «Межівський меридіан».

Присутній пластунський рух, на даний момент 15 чоловік є повноцінними членами організації Пласт. Існує об'єднання патріотів Укроп.

Транспорт

У Межовій діє станція Донецької залізниці «Межова». Курсують електропоїзди Авдіївка-Чаплине. Також у 2015 році запущена пряма електричка Межова-Дніпро.

Проходять місцеві автошляхи Т 0406 і Т 0428, діє автостанція.

Відомі уродженці

Видатні працівники

  • Письменник, поет — Ковтун Андрій Олексійович;
  • Заслужені працівники охорони здоров'я — Неділько Меланія Іванівна, Шеремет Любов Юхимівна;
  • Заслужений вчитель України — Білоус Катерина Захарівна;
  • Заслужені механізатори України — Рак Михайло Минович, Кулик Ігор Григорович;
  • Кавалер Ордена Леніна, Жовтневої революції та Червоного Трудового Прапора — Добжанська Ганна Михайлівна;
  • Ім'я занесено до Золотої книги України — Чистиченко Олександр Іванович;
  • Чемпіонка України з пауерліфтингу, майстер спорту — Хлібодарова Ірина;
  • Лауреат Державної премії за внесок молоді у розбудову держави, Відмінник освіти — Малинська Світлана Володимирівна

Див. також

Примітки

  1. Вся Екатеринославская губерния, 1913 г.(рос.)
  2. Баранов Володимир Андрійович

Джерела

Література

  • Гудзенко Н.А., Карпенко М.Ф., Бова П.М. Межова́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.416-423

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.